Доба Гетьманщини – один із найважливіших періодів української історії. Попри це, часто вона сприймається як далека у часі й складна для розуміння. Щоб зробити цю епоху «ближчою» до відвідувача, у музеях Національного заповідника «Гетьманська столиця» широко використовують воскові реконструкції очільників козацької держави. Вони допомагають представити історію через візуальний образ конкретної людини, з її характером та індивідуальними рисами.
Водночас значна частина пам’яток і музейних предметів доби Гетьманщини зберігається в різних містах України. Така розпорошеність не дає можливості побачити епоху цілісно, тому дедалі більшого значення набувають спільні виставкові проєкти. Вони об’єднують музейні колекції та науковий потенціал різних установ, дозволяючи комплексно представити історичну спадщину Гетьманщини.
Яскравим прикладом такої співпраці стала виставка «Доба Гетьманщини в постатях», реалізована Національним історико-культурним заповідником «Гетьманська столиця» та Національним архітектурно-історичним заповідником «Чернігів стародавній». Цілком закономірно, що партнерами у створенні виставки стали Батурин і Чернігів – міста, пов’язані з історією Гетьманщини. Батурин був гетьманською столицею, а Чернігів – важливим полковим центром. Їхня співпраця дозволила представити епоху як цілісний історичний простір.
Експозицію розгорнули в Чернігівському колегіумі – будівлі першого вищого навчального закладу Лівобережної України. Зведений на початку XVIII століття за сприяння гетьмана Івана Мазепи, він став важливою складовою концепції виставки. Колегіум, що свого часу був осередком освіти та формування інтелектуальної еліти, органічно доповнив розповідь про добу Гетьманщини.
Назва виставки – «Доба Гетьманщини в постатях» – відображала її основний задум. Центральними героями експозиції стали українські гетьмани та останній кошовий отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський. Метою було підкреслити їхнє значення як державних діячів, які впливали на розвиток країни, брали участь у великій європейській політиці, зміцнювали державні інституції та формували українську політичну традицію. Виставка свідомо відходила від звичного образу України виключно як жертви історичних обставин. Натомість акцент було зроблено на досягненнях, перемогах і державотворчих здобутках козацької еліти. Відвідувачі мали виходили з виставки не лише з новими знаннями, а й з відчуттям гордості за власну історію.
Воскові історичні реконструкції українських гетьманів із Батурина вперше були представлені чернігівській публіці. У поєднанні з іншими експонатами – творами мистецтва, історичними документами, зброєю, клейнодами та предметами побуту – вони створювали цілісний образ епохи. Окремі тематичні розділи знайомили відвідувачів із державним управлінням, військовою справою та повсякденним життям представників козацької старшини.
Упродовж майже року роботи – з 21 листопада 2024 року до 16 листопада 2025 року – виставка стала не лише експозиційним простором, а й культурно-освітнім майданчиком. Тут відбулися І Міжнародна наукова конференція «Лазар Баранович та його доба» та ІІ Міжнародна наукова конференція «Історико-культурна спадщина: Русь – Україна – Європа». Для відвідувачів проводилися тематичні лекції, авторські екскурсії та різноманітні заходи, присвячені історії Гетьманщини.
Особливу увагу приділили роботі з дітьми та молоддю. Для юних відвідувачів було розроблено інтерактивний квест «Доба Гетьманщини в постатях: приховані символи і таємниці української державності», який допомагав знайомитися з історією через гру та дослідження. Не меншою популярністю користувалися інтерактивні елементи виставки: можливість приміряти історичний образ, написати та скріпити печаткою власний універсал або зробити світлину в атмосфері гетьманської доби.
Проєкт виконував і важливу соціальну місію. У межах Національного тижня безбар’єрності тут проводилися спеціальні екскурсії для людей з інвалідністю. Виставковий простір також став місцем проведення культурних та освітніх заходів міста.
В умовах прикордонної Чернігівщини, де культурним установам доводиться працювати в непростих безпекових обставинах, особливого значення набуває популяризація музейних проєктів. Інформація про виставку регулярно поширювалася у соціальних мережах, а також висвітлювалася місцевими медіа. Завдяки цьому вдалося привернути увагу широкого кола шанувальників історії та підтримувати інтерес до експозиції протягом усього періоду її роботи.
Попри виклики воєнного часу, результати проєкту засвідчили його успішність. За час роботи виставку відвідали майже п’ять тисяч осіб, для яких було проведено понад сто тематичних екскурсій. У Книзі відгуків гості залишили 55 схвальних записів, що стало найкращим свідченням зацікавлення та позитивного сприйняття експозиції.
Виставковий проєкт «Доба Гетьманщини в постатях» переконливо продемонстрував, що співпраця між музейними установами відкриває нові можливості для популяризації української історії. Об’єднавши свої колекції, науковий досвід і творчі ідеї, Батурин і Чернігів створили простір, у якому історія Гетьманщини постала живою, зрозумілою та актуальною для сучасного суспільства.
Нині воскові реконструкції гетьманів повернулися до Батурина і продовжують знайомити відвідувачів з історією козацької держави в нових музейних проєктах. Частина цих постатей представлена на виставці «У діяннях гетьманів державність і закон» у Будинку Генерального суду (Будинку Кочубея).
Запрошуємо до музеїв Національного заповідника «Гетьманська столиця», де історія Гетьманщини оживає у постатях, подіях і пам’ятках!
Алла Батюк, наукова співробітниця Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця»
Головна світлина: Виставка «Доба Гетьманщини у постатях». Національний заповідник «Чернігів стародавній». Чернігів. 2025 р.
