Війна гартує характер, але куди спрямувати цю залізну волю після повернення з фронту? Герої нового фотопроєкту “Ветерани та ветеранки на публічній службі” доводять: захист Батьківщини не закінчується після демобілізації. Змінивши військову форму на ділові костюми, вони продовжують служити Україні, але тепер — у цивільному житті.
Одним із облич проєкту став Іван Ващенко — заступник голови Чернігівської обласної державної адміністрації. Його історія — це потужний приклад того, як бойовий досвід трансформується в ефективне управління.
Про що цей проєкт?
Головна ідея — зруйнувати стереотипи. Організатори прагнуть показати ветеранів та ветеранок не лише через призму пережитого на війні, а як:
- Професіоналів та управлінців, які вміють діяти в умовах кризи.
- Керівників та експертів, чиї знання є унікальними.
- Справжніх агентів змін, які відбудовують країну прямо зараз.
«Це історії людей, які пройшли вогонь на фронті, а сьогодні використовують свій досвід, залізну дисципліну та лідерські якості там, де народжується майбутнє України».
Хто стоїть за ініціативою?
Експозиція об’єднала 16 унікальних історій сильних особистостей. Фотопроєкт створений Міністерством у справах ветеранів України за особистої ініціативи Першої віцепремʼєр-міністерки — Міністерки економіки України Юлії Свириденко.
Сьогодні герої проєкту працюють у найважливіших сферах країни:
- Державних органах та місцевому самоврядуванні;
- Критичній інфраструктурі та безпеці;
- Ветеранській політиці та соціальному захисті;
- Розвитку громад, які потребують сильних лідерів.
Вони довели свою відданість зі зброєю в руках, а зараз — щодня доводять її своєю працею на благо держави.
***
Іван Ващенко, нині заступник голови Чернігівської обласної державної адміністрації, — саме з такої когорти. Його історія — це не про кар'єризм, а про еволюцію захисника, який міняв камуфляж на цивільний костюм не заради статусу, а щоб продовжувати бій, але вже на іншому фронті.
Природний вибір: від розвідки до оборони Чернігівщини
Для Івана рішення стати на захист України у 2014 році не було результатом довгих роздумів чи внутрішніх вагань. Усе склалося в чітку мозаїку: за плечима — строкова служба, у кишені — диплом юриста, а в серці — розуміння того, що країну треба комусь боронити. Коли Росія розпочала агресію на сході, він не шукав виправдань. Служба на посадах розвідника-оператора та старшого розвідника під час АТО навчила його головному: бачити суть речей, прораховувати ризики й діяти на випередження.
Тому, коли 24 лютого 2022 року ворог посунув навалами, для ветерана все знову стало очевидним. З перших годин повномасштабного вторгнення Іван Ващенко включився в оборону рідної Чернігівщини. Це був іспит на міцність, який довелося складати в умовах максимального хаосу та загрози.
Менеджмент під вогнем і відбудова
Після першого бойового досвіду Іван обрав публічну службу. Пройшов класичний шлях «знизу» — від провідного спеціаліста юридичного відділу в місцевому самоврядуванні до керівних посад в області. І коли Чернігівщина опинилася в напівоточенні, цей симбіоз військового минулого та юридично-управлінського досвіду вистрілив на всі 100%.
У найкритичніші тижні він став одним із тих, хто «зшивав» оборону регіону на інформаційному та логістичному рівнях:
- Організовував спротив та координував взаємодію з громадами, які опинилися в ізоляції.
- Збирав і верифікував критично важливу інформацію, яка передавалася військовим у режимі нон-стоп.
- Після деокупації області одразу включився у найважче — відновлення зруйнованої інфраструктури, коли рішення треба було ухвалювати «на вчора».
«Військовий досвід на держслужбі — це вміння діяти в умовах абсолютної невизначеності. Коли навколо стрес і хаос, ти просто тримаєш дисципліну і береш відповідальність за результат», — читається між рядків його щоденної роботи.
Нова кров у державному апараті
Свою життєву філософію заступник голови ОДА формулює без зайвої філософії: сильна держава починається з якісної роботи кожного на своєму місці. На його думку, ветерани у владних структурах — це не данина моді чи квотам, це життєва необхідність для країни, що воює.
Люди з бойовим досвідом приносять у державне управління те, чого часто бракує кабінетним чиновникам:
- Гостре розуміння ціни помилки (на фронті за неправильне рішення платять життям, у тилу — добробутом тисяч людей).
- Внутрішню стійкість до криз.
- Зібраність і готовність іти туди, де найскладніше, замість того, щоб ховатися за папірцями.
Історія Івана Ващенка — це динамічний приклад того, як бойовий гарт стає головною перевагою на публічній службі. Україні потрібні управлінці, які вміють тримати удар. І саме такі люди сьогодні ведуть Чернігівщину крізь ліквідацію наслідків війни до відновлення.
***
Герої фотопроєкту “Ветерани та ветеранки на публічній службі” працюють у різних куточках України та на різних рівнях управління. Вони формують державну політику, розвивають ветеранські сервіси, забезпечують роботу енергетичної системи, керують громадами, працюють над безпекою та стійкістю регіонів, створюють нові можливості для ветеранів і ветеранок.
Серед героїв фотопроєкту — Юлія Кіріллова, заступниця Міністра у справах ветеранів України; Ігор Безкаравайний, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України; Іван Добровольський, заступник голови Київської обласної державної адміністрації; Іван Ващенко, заступник голови Чернігівської обласної державної адміністрації; Олег Олива, виконавчий директор Українського ветеранського фонду, Герой України; Юрій Гапончук, заступник міського голови — начальник Управління з супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб Івано-Франківської міської ради; Тарас Сасовський, керівник комунальної установи “Хаб Ветеран” у Луцьку; Володимир Авдєєнко, керівник Київського обласного центру підготовки населення до національного спротиву Київської обласної державної адміністрації; Артем Каракой, головний консультант секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів; Сергій Довбиш, директор КНП “Ветеранський простір” Чернігівської міської ради; Роман Борщ, керівник комунікацій у Міністерстві освіти і науки України; Андрій Забігайло, начальник Управління у справах ветеранів війни Житомирської міської ради; Олег Горбатюк, голова Рукшинської громади Чернівецької області; Віктор Афанасьєв, начальник підстанції 330 кВ “Південна”; Михайло Калініченко, начальник відділу аналітики закупівель НЕК “Укренерго”; Катерина Луцик, директорка КЗ “Ветеранський Простір” Хмельницької міської ради.
Особливої глибини виставці додає те, що автором світлин став також ветеран — фотограф Григорій Веприк.
Цей проєкт є нагадуванням про те, що повернення до цивільного життя не означає завершення служіння країні. Для багатьох ветеранів і ветеранок воно продовжується в новій ролі — через роботу на благо громад, інституцій і всієї України.
Сергій Вітер, за матеріалами Міністерства у справах ветеранів
