12 квітня — День працівників ракетно-космічної галузі України. Для багатьох це просто дата в календарі, але для Городнянщини це свято має особливий присмак польоту. Наша авіаційна історія налічує понад століття, а її «золоті сторінки» писалися саме тут, на нашому аеродромі, де майбутні підкорювачі космосу робили свої перші кроки в небо.
Коли Городня стала «крилатою»
Все почалося на початку 50-х років. Холодна війна диктувала свої умови, і держава терміново зміцнювала оборону. Так з’явилося 57-ме військове училище льотчиків ВПС, дислоковане у Чернігові та Городні.
Вже восени 1951 року над Городнею почули гуркіт літаків Як-18. Саме тоді 702-й навчальний авіаційний полк розпочав підготовку перших курсантів. Але гарнізон — це не лише літаки. Це сотні городнянців, які стали частиною великої авіаційної родини.
Ми пам’ятаємо Михайла Бабаєва, який до кар'єри директора льонозаводу був техніком аеродромних споруд. Пам’ятаємо легендарного старшину Фелікса Плотникова, чия дисципліна була еталонною. Згадуємо фотолітописця Анатолія Мажугу, який зберіг для нас обличчя того часу на кіноплівці, та майстрів-умільців: Михайла Хіхлуху, Миколу Бебка, Віктора Кукобка, Леоніда Кожем’яка. І навіть сьогоднішні кухарі, як-от Олена Фіонова, пам’ятають, як частували обідами майбутніх генералів та героїв космосу.
Космонавти в обіймах городнянських красунь
Чернігівське училище випустило 11 майбутніх космонавтів. І хоча теоретична база була в Чернігові, практика часто проходила саме під городнянським небом.
Одним із найбільш пам’ятних візитів став приїзд космонавта Петра Климука у березні 1976 року.
Зал старого Будинку культури не міг вмістити всіх охочих. Колишній курсант Климук з теплотою згадував Городню за святковим столом, поки обласне начальство з Чернігова обривало телефони, бо графік урочистостей «тріщав по швах». На фото з тієї зустрічі космонавт — у щільному оточенні місцевих дівчат. І це не дивно!
Цікавий факт: Городня була справжньою «кузнею дружин» для авіації. У легендарному випуску 1965 року, де зі ста льотчиків 26 стали академіками та 6 генералами, рівно 12% обрали собі за дружин саме городняночок. А сестри Валентина та Тетяна Попик і зовсім вийшли заміж за курсантів одного випуску.
Каденюк: тернистий шлях через Городню
Мало хто знає, що перший астронавт незалежної України Леонід Каденюк був пов'язаний з нашим краєм тричі. Тут він проходив підготовку, сюди повернувся інструктором, і саме тут зустрів свою першу дружину Людмилу Колєватову. Особиста драма — розлучення — мало не коштувала йому мрії: через це Каденюка на певний час навіть виключали із загону підготовки до польотів.
Пам’ять у металі та серцях
Сьогодні про ті славні часи нагадує наш легендарний Літак — символ і реліквія, встановлена на постаменті біля колишньої військової частини. Хтось каже, що це просто залізо, але для нас він — жива істота, що зберігає пам’ять про рев двигунів і мрії про зірки.
Багато наших землячок — Лариса Бикова, Валентина Кунчевська, Світлана Петрушевець та багато інших — роз’їхалися по гарнізонах світу, з честю несучи звання дружини офіцера.
І хоча аеродрому вже немає, а військова частина стала історією, дух авіації назавжди залишився в ДНК нашого міста. Віримо: Городня ще виховає тих, хто прославить українську космонавтику в майбутньому.
