Земля не встигає оговтуватися від вибухів війни, які спричиняють пожежі, а дехто береться за сірники, перетворюючи власні подвір’я чи то поля та ліси на справжні вогняні пастки. Посуха, легкий вітерець — і от уже клуби їдкого диму застилають поля, знищуючи все живе на своєму шляху.
Саме такий небезпечний «порядок» наводив житель Ріпкинської селищної громади на Чернігівщині. Чоловік вирішив позбутися сухої трави класичним, але вкрай руйнівним способом — підпалом. Проте екологічні інспектори спрацювали на випередження: вогнище не встигло перекинутися на сусідні території чи лісові масиви, а палій зустрівся з реальністю закону.
Ціна бездумного вогню
Замість омріяного «порядку» на городі порушник отримав чималий головний біль та фінансовий удар. Інспектори Держекоінспекції у Чернігівській області оперативно склали на нього протокол за статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тепер чоловікові доведеться сплатити 3 060 гривень штрафу. І це ще м’який сценарій, адже закон суворий до тих, хто грається з вогнем:
- Для звичайних громадян штрафи сягають від 3 060 до 6 120 гривень.
- Для посадових осіб суми набагато відчутніші — від 15 300 до 21 420 гривень.
- Якщо ж полум’я спалахує на заповідних територіях, покарання подвоюється: до 12 240 гривень для громадян і понад 30 000 гривень для посадовців.
Природа — не смітник для спалювання
Екологи вкотре наголошують: самовільне випалювання рослинності — це не просто дрібне порушення, а пряма загроза екосистемі та людському життю. Вогонь нищить рідкісні рослини, вбиває дрібних тварин і птахів, руйнує родючий шар ґрунту, а їдкий дим отруює повітря, яким ми дихаємо.
Країна сьогодні і так проходить крізь чимало випробувань, тож додавати техногенних і екологічних катастроф власними руками — злочин проти власного дому. Перш ніж підпалити суху травинку, подумайте: чи варта вона вашого спокою і гаманця?
Чи доводилося вам помічати подібні випадки паління сухостою у вашому регіоні та як реагують (якщо реагують взагалі) на це місцеві служби?
