«Неймовірна Городня!» — саме з цих слів подяки розпочали свій ранок у соцмережах фахівці Чернігівського обласного Центру крові після чергового візиту до нашого міста. Черги з охочих допомогти, надзвичайна чуйність та затишна атмосфера — Городня вчергове показала приклад залізної єдності.
У червні мобільна бригада Центру крові знову завітала на Городнянщину. Протягом останніх двох років такі візити стали вже доброю традицією: щонайменше раз на три місяці чернігівські медики приїздять сюди, знаючи, що тут на них чекають. Ті, для кого поділитися своєю кров’ю з пораненими захисниками чи пацієнтами лікарень — не просто обов'язок, а внутрішній поклик.
Координатором цих життєво важливих зустрічей виступає медбрат міської лікарні Павло Єрмоленко.
Пів сотні надійних: хто вони, донори Городні?
— Цього разу до мобільного пункту забору крові прийшли 52 людини, — розповідає Павло. — Це наш стабільний кістяк. Бували дні, коли цифра сягала й сімдесяти, але в середньому — це пів сотні городнянців, які чітко знають, заради чого сюди йдуть.
Вік донорству не завада: рятувати життя приходять люди від 25 до понад 60 років. Ба більше, у Городні це роблять корпоративно. Цього разу потужну підтримку продемонстрували цілі колективи — дружно здавали кров робітники місцевого РЕМу, медики нашої лікарні та освітяни ліцею №1 на чолі з директором Юрієм Гриценком.
Показовий момент: символічну грошову компенсацію за здану кров люди переважно не забирають собі, а залишають тут же, у скриньках — як донати на потреби ЗСУ чи розвиток самого Центру крові.
400 мілілітрів порятунку: як це працює
За один раз у донора беруть близько 400 мілілітрів крові.
«Для здорового організму це абсолютно безпечно та навіть корисно, адже стимулює оновлення крові та зміцнює імунітет», — каже Павло Єрмоленко.
Сама процедура максимально швидка й чітка:
- Реєстрація.
- Обов'язкове вимірювання тиску.
- Експрес-аналіз крові (на гемоглобін).
- Якщо все в нормі — донор рушає на крісло.
Протипоказань небагато: вік до 18 років, низький гемоглобін, проблеми з тиском або хронічні інфекційні захворювання (як-от ВІЛ чи гепатити). Городнянці до процесу ставляться свідомо, тому «відбраковки» майже немає. Цього разу через низький гемоглобін лікарі змушені були відмовити лише одній людині.
Штучного замінника не існує
— Донорство — це найпростіший і водночас найшвидший спосіб врятувати чиєсь життя, — наголошує Павло Єрмоленко. — Кров потрібна щохвилини: постраждалим від ворожих обстрілів, жертвам ДТП, під час складних операцій. Окремий біль — пацієнти з онкологією чи анемією, які потребують постійних переливань компонентів крові (плазми чи тромбоцитів). Світ ще не винайшов штучного замінника людської крові, який би мав таку ж ефективність. Тому кожен, хто ділиться своєю — без перебільшення дарує іншому шанс жити далі.
Городнянщині справді є ким пишатися. У місті вже сформувалася своя когорта «титанів донорського руху». Сергій Панчковський, Володимир Пінчук, Олександр Скрипко, Олег Короткий разом із дружиною Наталією — це люди, які не пропустили, здається, жодного приїзду обласної бригади.
Кожен такий день у Городні — це тихий, але потужний фронт солідарності. Наше спільне серце б'ється в унісон, а прагнення допомогти тим, хто зараз на передовій чи в лікарняному ліжку, виявляється сильнішим за будь-які випробування війни.
Сергій Вітер,
спеціально для видання sknews.net
