Історія успіху школярок з Городні: шлях від тренувань на міському стадіоні до фіналу всеукраїнських змагань з баскетболу. Читайте деталі!
Тренування під відкритим небом та повітряні тривоги
Андрій Сидоренко – вчитель фізичної культури. Раніше він викладав у ліцеї №2, а вже два роки як проводить уроки у міському ліцеї №1. А ще – веде гурток, у якому займаються баскетболом хлопці й дівчата 9-11 класів.
Зазвичай заняття відбуваються двічі на тиждень після уроків у спортивній залі ліцею. Але тим, кого вабить спорт, цього замало, адже на заваді часто стають повітряні тривоги. Тому тренер і його команда часто приходять на міський стадіон, щоб на свіжому повітрі вдосконалювати своє вміння. Саме тут ми й зустріли дівчачу команду зі своїм вчителем під час чергового тренування.
Всього у групі 12 дівчат, але постійний кістяк складають восьмеро:
- Тетяна Сидоренко
- Богдана Росол
- Дар’я Рогачова
- Яна Євтушок
- Ярина Охріменко
- Поліна Коробко
- Аліна Бистревська
- Аліна Костирко
Ця команда вже двічі брала участь у всеукраїнському фіналі змагань «Пліч-о-пліч: всеукраїнські шкільні ліги».
Шлях до успіху: від районного етапу до Всеукраїнського фіналу
– Коли я прийшов працювати у міський ліцей №1, баскетбольний гурток вже діяв, – каже Андрій Борисович. – Деякі його учасники вже мали гарну підготовку, адже починали займатись ще раніше, з Антоном Гармашем, який за власною ініціативою вчив молодь гри у баскетбол на міському стадіоні.
І ось вже у минулому році ми брали участь у змаганнях «Пліч-о-пліч», які є ініціативою Президента на підтримку учнівського спорту. Оскільки на рівні громади більше ніяка команда не подавала заявку, ми автоматично пройшли на районний рівень. Там нашими суперниками були команди Халявинського і Іванівського ліцеїв. І ми вийшли переможцями!
Далі був обласний етап, де спортсмени представляли Чернігівський район і здобули перемоги над суперниками з Бахмацького та Талалаївського ліцеїв. Таким чином отримали можливість представляти Чернігівську область на всеукраїнському етапі у Рівному влітку минулого року.
«І хоч ця перша участь перемоги нам не принесла, але вона нас дуже окрилила. У Городні в спортшколі нема баскетбольної секції та професійного тренера, тому важко конкурувати з командами, які мають кращі умови. Але сам вихід на всеукраїнський рівень став гарним стимулом для тренувань», — зазначає тренер.
Вирішальні чотири секунди та київський фінал
Результат не забарився: цьогоріч у квітні баскетбольна команда дівчат знову стала переможницею Чернігівського району серед чотирьох команд. У травні відбувся обласний етап, де городнянки у напруженій боротьбі знову виявились першими.
– Перша гра нам далась відносно легко, – згадує Андрій Борисович. – А під час другої залишалось вісім секунд до закінчення матчу, і ми програвали одне очко. Але саме останні чотири секунди стали вирішальними: наші дівчата сконцентрувались і обійшли суперників, здобувши перемогу та знову вийшовши на всеукраїнський рівень.
Фінальні всеукраїнські змагання відбулися з 30 червня по 3 липня у Києві, зібравши 19 баскетбольних команд дівчат 9-11 класів з усіх куточків України.
Жорсткий формат змагань не дозволяв пройти у чвертьфінал більшості других місць шести груп. Змагання для городнянських баскетболісток завершилися після двох ігор: програвши майбутнім переможницям з Полтавського ліцею №14 (14:82), дівчата впевнено перемогли команду Кролевецького ліцею №3 (38:6) і посіли другу сходинку групи Б.
На думку тренера, гра проти сильної Полтавської команди та загальний результат на такому рівні — це не поразка, а величезна заслуга спортсменок. Залишається сподівання, що у місто все ж знайдеться професійний тренер і при спортшколі запрацює повноцінна секція.
Що кажуть самі дівчата про баскетбол і команду?
Тетяна Сидоренко:
«Мені подобається саме баскетбол і я залюбки займаюсь і у ліцеї, і на стадіоні. А що тато тренером — це навряд чи бонус, навпаки, він ще більш до мене вимогливий як наставник, ніж до інших».
Яна Євтушок:
«Я ще тільки пів року займаюсь у групі. Мені цей вид спорту подобається, бо він дуже динамічний. Я ще й волейболом займаюсь».
Поліна Коробко:
«Займаюсь майже два роки, сама обрала цей вид спорту. Хоч і уроків багато, але заняття не виснажують – коли подобається те, чим ти займаєшся, то і часу, і сил вистачає».
Дар’я Рогачова:
«Вже три роки з баскетболом, починала з Антоном Гармашем. Закінчила 11-ий клас цьогоріч і трохи жалкую, що доведеться розлучатися з цією командою, бо з нею пов’язані чудові моменти життя».
Богдана Росол:
«Півтора року тому мене запросив у команду Андрій Борисович — їм потрібна була заміна. Я прийшла, сподобалось і залишилась. Теж закінчила 11-ий клас. З баскетболом розлучатись не планую: якщо у виші буде така команда, хочу стати її частиною!»
Успіх команди городнянських баскетболісток довів: щира захопленість, наполеглива праця та віра один в одного здатні творити справжні дива навіть без ідеальних умов. Сподіваємося, що у Городнянській громаді незабаром з’явиться офіційна секція баскетболу в спортивній школі!
За матеріалами “Новини Городнянщини”
