У тихих старицях та заплавних озерах правобережжя Десни ховається справжня жива окраса українського Полісся — плавун щитолистий (Nymphoides peltata). Влітку, коли сонце прогріває стоячі води, поверхня річкових заводей перетворюється на смарагдовий килим з округлих листків, над яким спалахують соковиті, яскраво-жовті квіти.
Цей багаторічний водний макрофіт — не просто мальовничий акцент літнього пейзажу, а цінний і вразливий компонент заплавних екосистем. Міцно закріплюючись повзучим кореневищем у донному мулі, плавун стелить свої зелені «щитки» по водній гладі. З червня до серпня він щедро цвіте, розмножуючись як насінням, так і вегетативно.
Зараз плавун щитолистий занесений до Червоної книги України. Секрет його виживання — у недоторканості природного гідрологічного режиму: рослині необхідні стабільний рівень води, відсутність різких коливань та збережені, незаймані людиною водні обійстя.
Для Мезинського національного природного парку цей вид є особливою гордістю. Найбільша з відомих на Чернігівщині популяцій плавуна щитолистого локалізована саме тут — на заповідній ділянці Мезин–Розльоти.
Науковці парку щороку проводять ретельний моніторинг водних угідь. Площа заростей та щільність популяції постійно змінюються залежно від обводненості Десни та температурних особливостей сезону. Систематичні спостереження дозволяють науковцям не лише фіксувати факт наявності червонокнижника, а й тримати під контролем його стан у динаміці.
Золотий килим на плесі Десни та її стариць — це чутливий барометр здоров’я річки. Доки цвіте плавун, деснянська заплава залишається живою, зберігаючи свій первісний ритм. І саме такі куточки дикої природи є найвищою цінністю та головним багатством Мезинського національного природного парку.
Алла Наливайко, фахівчиня Мезинського національного природного парку
Світлини авторки
