Як аквакультура може вплинути на збільшення української риби

За останні роки  світовий ринок аквакультури у світі збільшився майже в 3 рази та досяг 78,9 млн тонн і  має найдинамічніший розвиток у секторі харчової промисловості.

аквакульт-марикультЗа даними ФАО у 2015 р. 41,8 млн тонн (53 %) рибництва припадає на внутрішні водойми – аквакультуру і 37,1 млн тонн (47%) на морські – марикультуру. Світова вартість виробництва аквакультури досягла 125,1 млрд дол. США. Причинами стрімкого розвитку аквакультури у світі є низька залежність від сезонності, у порівнянні з промисловим ловом, орієнтація на цільові потреби споживача, впровадження довгострокових та більш досконалих підходів до рибництва. Відповідно до офіційних прогнозів, до 2030 року рівень промислового лову знизиться на 38%. В Україні за підсумками 2015 року на ринок аквакультури  складає 21 660 тонн або 24,4%, або 169,5 млн грн.

«Аквакультура – це по сутті те ж фермерство. Це більш раціональне використання наших природних водойм, з більшою рибопродуктивністю і разом з тим дбайливе ставлення до природнього ресурсу.  З 1 січня 2016 р. через постанови Кабміну ми створили можливість для оренди частини водойми і розведення риби у морях, а також у садкових господарствах у частинах водосховищ, скасовано митний збір на корма для риби. Наше завдання у 2016 році – максимальне сприяння розвитку  аква- та марикультури відповідно до світових трендів. Україна має для цього всі можливості», — зазначив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів на прес-конференції в інформаційному агентстві «Укрінформ» 11 березня.

перспективні регіони (1)У 2016 році Держрибагентство буде співпрацювати із Держпродспоживслужбою в частині органічної аквакультури та органічних морських водоростей для гармонізації законодавства України щодо виробництва органічної продукції із стандартами ЄС. Рух у цьому напрямі вже розпочато – 30.09.2015 постановою Кабміну  було схвалено виробництво органічної продукції та органічних морських водоростей. В Україні вперше встановлюються правила утримання, годування, лікування об’єктів аквакультури при органічному виробництві, що відповідають загальноєвропейським тенденціям і вимоги щодо виробництва органічної продукції аквакультури та морських водоростей. Відтепер рибна продукція, що відповідатиме всім стандартам, маркуватиметься як органічна (постанова КМУ: № 980 «Про затвердження Детальних правил виробництва органічних морських водоростей» та № 982 «Про затвердження Детальних правил виробництва органічної продукції (сировини) аквакультури».

реформа-аквакульт (1)Марикультуру в Україні регулює постанова КМУ «Про затвердження Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України», що набрала чинності 1-го січня 2016 р. В Україні вперше  з’явилася можливість розводити рибу в морі у садках – таких собі «аквафермах».  Йдеться про такі види риб як, наприклад, чорноморський калкан, сталеголовий  атлантичний лосось,  американський смугастий окунь,  райдужна джерельна форель, а також молюсків – мідій, устриць, гребінців.

Ярема Ковалів зазначив: «В Україні є багато підприємців, яким цікаве аквафермерство, багато фахівців, які знають як ефективно його розвивати. Питання в інвестиціях та доступних кредитах. Для того, щоб запустити карпове господарство потрібно близько  400 тис євро, форелеве – 1,5  млн євро,  устриць – близько 1 млн. В цьому напрямі, дуже важливим є договір з Європейським Інвестиційним Банком, ратифікація з яким  зараз буде винесена на розгляд ВР. Український агрокомплекс має  отримати  400 млн євро,  частину коштів передбачено саме на фінансування такого напряму як  «аквакультура та рибне господарство», на кредити для  аквафермерів, розвиток малого та середнього бізнесу», – повідомив Ярема Ковалів.

Держрибагентство також працює над законопроектом ««Про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України (щодо орендної плати у сфері аквакультури)». Він має  врегулювати питання орендної  плати за землю водного фонду державної та комунальної власності для цілей аквакультури та встановлення фіксованого податку в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі. Це допоможе підприємцям встановити стабільні, зрозумілі та фіксовані відносини з державою.  В 2015 р. орендні ставки  на оренду землі для цілей аквакультури виросли майже в три рази, що негативним чином вплинуло на розвиток аквакультури. Для прикладу, у Житомирській області оренда гектара землі раніше коштувала близько 800 грн, а зараз 2200—2400. У масштабах ставка в 100 гектар це 80 тис. і 220 тис. грн на рік, відповідно.

Оксана Миронько

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?