6 травня в читальному залі Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових відбулася подія, що нікого не залишила байдужим. У межах засідання клубу «Краєзнавець» було презентовано збірку «Голоси жіночих сердець про війну, біль і незламну Україну». Це видання побачило світ завдяки підтримці громадської організації «Жінки Батьківщини. Чернігівщина».
Поезія як документ епохи
Директор бібліотеки Юрій Соболь, вітаючи науковців, журналістів та студентство, зазначив, що сьогодні жіноча творчість — це не просто література, а «оголений нерв» нашого часу.
«Це документ епохи та спроба виплеснути біль, який не вміщається в слова. Жіноча поезія зараз різна: від залізної люті до тихої молитви. А звернення до ворога в цих віршах звучить як вирок — це праведна ненависть, що стала нашим щитом», — підкреслив керівник закладу.
Шлях від ідеї до книги
Про те, як народжувалася книга, розповіли очільниця ГО «Жінки Батьківщини. Чернігівщина» Людмила Шандренко та упорядниця видання, кандидатка історичних наук Тамара Дорохіна. Процес створення був непростим, адже кожне слово у збірці пропущене крізь серце.
Членкиня правління організації Ірина Симонова ближче познайомила присутніх з авторками, чиї імена тепер викарбувані на сторінках збірки.
Географія незламності
Війна об’єднала жінок з усіх куточків Чернігівщини. Своїми поетичними роздумами та емоціями під час заходу ділилися:
-
Тамара Авдієнко (смт Михайло-Коцюбинське);
-
Любов Коломієць (с. Мрин);
-
Тетяна Срібна та Наташа Туз (села Ковчин та Тупичів);
-
Ніна Ліман та Катерина Коваль (Чернігів).
Також прозвучали твори Раїси Шанської, Анни Дорошенко, Дар'ї Кнуренко та Людмили Радченко, які представили Олена Зволь, Тетяна Нассон та Олена Бенько.
Своїми враженнями від прочитаного поділилися професійні літераторки — авторка передмови Олена Мариненко з Носівки та членкиня НСПУ Ліна Ланська. Вони відзначили надзвичайну щирість та терапевтичний ефект цих текстів.
Пам'ять для майбутніх поколінь
Завідувачка відділу краєзнавства Ірина Каганова представила тематичну книжкову виставку «Голоси жіночих сердець…», а підсумки зустрічі традиційно підбив голова обласного осередку Національної спілки краєзнавців України, професор Олександр Коваленко.
Головний висновок засідання: ця поезія — не лише про сльози. Це мова, якою ми будемо розповідати правду про наш час наступним поколінням. Це колективна терапія, що допомагає не заціпеніти від горя, а трансформувати біль у силу.
Тримаймося! Світло обов'язково проковтне цю темряву.
Матеріал підготувала Ірина Каганова
Теги: #жіноча_поезія_про_війну, #вірші, #поезія, #жінки, #Чернігів, #книга, #війна
