Коли співає душа матері: «Порадниця свята» — це не просто пісня, а ніжна сповідь про материнську любов, що живить і береже, стаючи джерелом сили для кожного з нас.
Є слова, які сяють у нашій пам’яті, немов світильники, що ніколи не згасають. Одне з них — «мама». Це не просто звертання, а духовний оберіг, що супроводжує людину від першого кроку й до останнього подиху.
Саме таке відчуття дарує українська пісня «Порадниця свята», створена чернігівцем Сергієм Дзюбою та поетом із Кіровоградщини Григорієм Ліщенюком. Музику написав киянин Борис Раденко, а вперше її записав у студії сам композитор. Першим виконавцем став заслужений артист України Павло Мрежук. По-іншому зазвучав твір у виконанні народного артиста України Леоніда Сандуленка — соліста Національного академічного ансамблю пісні й танцю Національної гвардії України.
«Порадниця свята» — це не лише музика й слова, це молитва, звернена до найріднішої людини. У кожній ноті — ніжність, у кожному рядку — вдячність. Леонід Сандуленко, виходець із багатодітної ромської родини, вклав у виконання власну життєву історію: співати він почав ще з дитинства, а його духовним наставником був легендарний Микола Сліченко. Тож у його голосі звучить не лише професійна майстерність, а й глибинна правда життя.
Сергій Дзюба присвятив пісню своїй матері — Серафимі Захарівні. Це символічний жест: кожна мати стає порадницею, яка веде дитину крізь труднощі й радощі, навчає любити й прощати, берегти й творити. У словах автора — щира вдячність, у музиці Бориса Раденка — трепетна ніжність, у голосі Сандуленка — сила й тепло.
Матір — це не лише особистий образ, а й універсальний символ. Вона уособлює землю, що годує й береже, традицію, яка передається з покоління в покоління, і любов, яка не знає меж. Пісня «Порадниця свята» нагадує нам: у світі, де так багато втрат і випробувань, єдине джерело сили — материнське слово, материнська порада.
Коли звучить ця пісня, ми відчуваємо не лише красу мистецтва, а й глибинну істину: вдячність матерям — це вдячність життю. «Порадниця свята» стає не просто твором, а духовним мостом між поколіннями, між особистим і всенародним. І кожен слухач, торкнувшись її мелодії, згадує свою маму — ту, що завжди поруч у серці, навіть коли її немає поруч фізично.
Сергій Вітер, спеціально для sknews
