Ліс прикордонної Чернігівщини дихає особливою, чутливою тишею. Тут, серед струнких стовбурів та густої зелені, ховається справжнє диво — великий оленячий табун. Дорослі граційні красені та їхні плямисті дитинчата завмерли, злившись із самою природою.
Вони дивляться крізь лісову завісу обережно, але величаво. Кожен порух вітру, кожен шелест листя — це їхня мова. У цих краях ліс надійно береже своїх мешканців, даруючи їм спокій під куполом зелених крон.
Олег Погоський, спеціально для видання sknews.net
