28 лютого 1857 року в місті Костянтиноград (нині Красноград) на Харківщині народився Овксентій Васильович Корчак-Чепурківський, гігієніст та епідеміолог.
Закінчив медичний факультет Харківського університету. Професор гігієни Київського університету. Доктор медицини (1898), професор (1918), дійсний член Всеукраїнської академік наук (1921).
Один із організаторів Українського Наукового Товариства в Києві (1907), співорганізатор Всеукраїнської спілки лікарів (1917), міністр народного здоров’я за часів Директорії УНР. Засновник часопису «Українські медичні вісті».
За радянських часів очолював кафедру охорони народного здоров’я ВУАН (1921—1934) та відділ Інституту демографії і санітарної статистики (1934—1938). У 1938—1941 роках працював консультантом в Інституті клінічної фізіології АН УРСР.
Один із засновників соціальної гігієни та гігієни праці в Україні. Організатор боротьби з епідеміями тифу, дифтерії, холери.
Розробив номенклатуру хвороб українською мовою (1924), таблицю смертності й тривалості життя населення України (1927). Автор публікацій з історії земської медицини, демографії та санітарної статистики, профілактики інфекційних хвороб.
«В народному житті здоров’є народне – це величезна підвалина його існування, його сили, його фізичного і духовного розвитку, його політичної і державної будучини…», – писав Овксентій Корсак-Чепурківський.
Помер 27 листопада 1947-го в Києві.
Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам`яті
На фото esu.com.ua: Овксентій Васильович Корчак-Чепурківський
