Поезія як ліки для спраглої душі

У читальній залі Ніжинської центральної міської бібліотеки ім. М.В. Гоголя відбувся літературний дебют Лани Місячної (у звичайному житті педагога Світлани Лесик).

Вона – новий автор в нашій “Літературній вітальні”, і це перша презентація двох її поетичних збірок: “Поклади пам’ять про мене у куточок свого серця” та “Коли думки минають свій рубіж”.

Представила авторку ведуча «вітальні» Тамара Колотило, заввідділом обслуговування Централізованої бібліотечної системи.

Народилася поетеса у Ніжині. Писати почала у 13 років. Творчість рятувала дівчину від самотності й підліткових непорозумінь. Потім Світлана навчалася у Ніжинському державному університеті. Стала вчителем-філологом та практичним психологом. Друкувалася у газеті “Ніжинський вісник”, а ще — в журналі “Психолог”. Найактивніше поетеса почала писати вірші у 2014 році, лікуючи сина, та вгамовуючи ночами душевний біль. Коли її меншому синочку було 1 рік і 2 місяці, у нього виявили нефробластому. Вона рік боролася за його життя. Саме тоді прийшло усвідомлення цінності кожного прожитого без болю дня.

— Вірші для мене — це своєрідні ліки, за допомогою яких можна вилікувати як свою, так й інші знеболені душі, — ділиться пережитим Лана Місячна.

Щоб не збожеволіти, поетеса створювала власну поетичну реальність, в якій все було добре, без того надривного болю, який терзав її душу. Друзі порадили створити у соцмережах свою сторінку, і допомагати іншим в подібній ситуації.

З того часу Лана стала активною учасницею поетичних спільнот в інтернеті. Її вірші мають шанувальників. Самій авторці поезія допомагає багато чого пережити, переосмислити, а ще познайомитися з цікавими особистостями. Лана вважає, що в житті найбільша помилка — опускати руки. Тому вона непереборний оптиміст.

— Пройшовши кола земного пекла з синочком, і повернувшись додому, я усвідомила, що готова до видання своєї 1-ї поетичної збірки “Поклади пам’ять про мене у куточок свого серця”Вона писалася з 2014-2017 роки. Це був комерційний проект, тому що на сина чекали ще декілька операцій, і я прагнула назбирати на них кошти, — розповідає Лана Місячна.

Сім’я підтримала поетесу і у 2017 році вийшла її перша збірка поезії, яку вдалося реалізувати у соцмережі.

Після збірки “Поклади пам’ять про мене у куточок свого серця” вірші вже писалися самі собою, вдень і вночі. Якщо вранці з’являлися перші рядки, то перед сном народжувався весь поетичний твір. Інколи вірші не дають їй заснути. І Лана мусить їх записувати. Чоловік відноситься до цього з розумінням. Зате її публікували в альманахах “Квіти кохання”, “Напиши про війну”(2017), “За чашкою кави”(2019). Знають ніжинку Лану Місячну і в інтернет-проекті “Народ UA”, де публікують найкращі поетичні твори сучасників.

— Життя таке, неначе хвилі океану,

Не без складних проблем, не без обману.

Та вчить це нас боротися завжди,

Можливо, без проблем і ми були б не ми.

Якось поверталася Лана із синочком з Києва після чергової перевірки у лікаря. І несподівано написала вірш, перші рядки якого й лягли у назву 2-ї поетичної збірки “Коли думки минають свій рубіж”. Художнє оформлення зробила Олена Печорна — найближча подруга поетеси, її кума й член Національної Спілки письменників України. Вона ж надихнула Лану Місячну на написання прозового твору. Зараз авторка над ним і працює, знаходячись у декретній відпустці з третьою дитиною.

— Щиро вірю в перемогу доброго початку кожного людського сердечка, — каже Лана.

— Душа оголена благає

Бути почутою всіма навколо.

І вкотре знову починає

Попереджати через слово.

Як професійний психолог, Лана Місячна провела з аудиторією «Літературної вітальні» спеціальні ігри для відпочинку й самопізнання.

Багато теплих слів про свою подругу і колишню однокурсницю ми почули від письменниці Олени Печорної, яка приїхала на зустріч з Ланою до Ніжина. Обидві-випускниці Ніжинського державного університету. Ще на першому курсі вони стали найкращими подругами. І залишились ними.

Оцінив творчі здобутки Лани й Олександр Вадимович Забарний — член Національної Спілки журналістів та Національної Спілки письменників України. Дівчата пам’ятають його як талановитого викладача НДУ, улюбленого педагога. Творча спільнота нашої “вітальні” також привітала свою нову колегу Лану Місячну з виданням перших поетичних збірок.

Наталія Старінко,

бібліотекар Ніжинської ЦМБ

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?