Журналісту Віталію Назаренку вдалося зловити прокурора Чернігівської області Сергія Дейнека на одному з судових засідань в Апеляційному суді і поцікавитись, коли почнуть шукати тих, хто пограбував державу та коли повернуть у бюджет награбовані сотні мільйонів гривень? (Ситуація в ДП «Іванівське», Борзнянщина).
Куди поділись 400 мільйонів гривень? Прокурор області не відповів
Як виявилося, керівника Чернігівської обласної прокуратури Сергія Дейнеку не надто цікавить куди поділося збіжжя на 400 мільйонів гривень, вкрадене з державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка».
Автору цих рядків вдалося зловити прокурора на одному з судових засідань і поцікавитись коли почнуть шукати тих, хто пограбував державу та повертати ті сотні мільйонів в бюджет?
«Ви прийшли свої якісь питання вирішити… Ми щас зібрались за фактом дорожньо-транспортної пригоди, ви біжите за мною, спрашуєте, що хтось там державне майно вкрав. Совість якусь майте!», — відповів керівник обласної прокуратури.
Надалі Сергій Дейнека звинуватив мене в тому, що я, мовляв, «прийшов вирішити власні справи», апелюючи до того, що в органів слідства дослівно 30 тисяч справ. Куди там до розкрадання державного майна в особливо великих розмірах?
Дивно, адже саме Чернігівська обласна прокуратура розповсюдила інформацію про підозру директору держпідприємства Андрію Скварському. Виходить керівник відомства бачить лише частину пазлу, яку хоче бачити?
Проте обвинувачений прокурорами Андрій Скварський стверджує, що справа проти нього є замовною і вже сиплеться в судах.
«Мені дивно, що керівник прокуратури не помічає як впродовж 2021-22 років рейдери під керівництвом народного депутата Анатолія Гунька незаконно засівали державні землі і вивозили врожаї, не виплачуючи людям ні копійки. За нашими підрахунками, вкрали збіжжя на 400 мільйонів гривень, — обурюється Скварський. — Борги господарства сягнули 200 мільйонів гривень. Всього за рік мені вдалося погасити більшість боргів попередників. Тільки одного ЄСВ ми сплатили на 20 мільйонів гривень. ми дали можливість людям отримати пенсію, на яку вони й не сподівались. Ми розрахувались з боргами за землю, які накопичувались роками. Щороку відрахування до бюджету від нашого невеликого господарства — на рівні 9 мільйонів, з яких 6 мільйонів йдуть в місцеву громаду. У минулому році ми підняли зарплату на 30%, у нас немає заборгованості, а середня зарплата перевищує 20 тисяч гривень і за це «подяка» — кримінальна справа від прокуратури».
Фінансові показники державного підприємства дійсно вражаючі! Фактично Андрій Скварський врятував господарство від краху, але натомість отримав підозру, навіть дві. А ось опальний нардеп та його поплічники підозр за багатомільйонні розкрадання не отримали. І прокуратурі явно не до них!
На запитання до Сергія Дейнеки про те чи буде розслідування фактів крадіжок в особливо великих розмірах, керівник Чернігівської обласної прокуратури у відповідь назвав мене безсовісним і порадив звернутись з інформаційним запитом. Ось така гласність і прозорість державної структури, яку зовсім не цікавить куди поділись державні мільйони.
Як тут не згадати відому фразу митника Павла Верещагіна з фільму «Біле сонце пустелі»: «За державу обидно»?
Попри все суд у Борзні все більше стає схожим на публічне лінчуванням для прокуратури. Суддя Борзнянського суду Олександр Луговець повністю відмовив прокурорам у задоволенні вимог. Далі – етапи підготовчих засідань, на яких справи мають всі шанси розсипатись. Спостерігаємо за ганьбою прокурорів.
Віталій Назаренко
