Вбити дракона – ще не значить звільнитись від нього

«Слов’янські театральні зустрічі»–2017, день другий.

П’єсу Євгена Шварца «Дракон», заборонену радянськими цензорами ще у 1944 році, кожен режисер читає по-різному: як соціальну сатиру, як філософську притчу чи романтичну драму… Гомельський театр вписав у фестивальну програму свій особливий жанр – реквієм за мрією.

У цій гостро психологічній історії, завдяки талановитій, емоційно насиченій грі акторів, кожен персонаж набуває надзвичайної виразності і об’ємності. Серед них немає однозначно «гарних» чи «поганих», натомість бачимо людей з душами, скаліченими століттями несвободи, які покірно терплять тиранію і неспроможні скористатися свободою, заради якої драконоборець готовий віддати життя. Подорожуючому лицарю Ланцелоту знадобилися довгі роки битв і марних перемог, щоб зрозуміти, що вогнем і мечем він не зможе принести людям нічого доброго. І вдумуючись у зізнання головного героя: «Робота належить дрібна, гірше вишивання. У кожному з них доведеться вбити дракона», глядач також починає усвідомлювати, що вбити дракона – ще не значить звільнити або звільнитися від нього. Щоб справедливість безповоротно утвердилася в реальному житті, необхідно навчитися розрізняти перелицьоване «драконство» у всіх його проявах і не тільки поруч, а й, насамперед, у своїй душі.

Схвильовані таким по-сучасному гострим, сповненим вібруючої енергії спектаклем, глядачі бурхливими оплесками та вигуками «Браво!» дякували гомельським артистам і щиросердно дарували їм букети квітів.

Вітаючи з успішним виступом творчий колектив театру-побратиму, який є одним із співзасновників цього фестивального форуму, голова оргкомітету фестивалю, генеральний директор театру Сергій Мойсієнко вручив Диплом учасника фестивалю «Слов’янські театральні зустрічі» директору Гомельського обласного драматичного театру Оксані Руденок. А художній керівник театру Андрій Бакіров пригадав пам’ятні віхи багаторічного фестивального співробітництва з гомельськими колегами і побажав плідної співпраці на довгі роки у царині театрального мистецтва.

Тож дякуємо нашим білоруським друзям за натхненну акторську гру, за пережиті разом хвилюючі моменти вистави і щиро зичимо нових творчих досягнень, цікавих сценічних робіт, нескінченої прихильності глядачів.

Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?