Турбота фермера розчулила неабияк бійця АТО

Добродійність. Нехай йому прибуває!

Моє життя після важкого поранення в АТО потроху налагоджується. Знайшлася до вподоби і робота у Києві. Колектив – дружний, надійний, злагоджений, всі – мої земляки-бахмаччани. Добавили пенсію, то можу дозволити собі деяку «розкіш». Продовжую навчатися, поволі долаю курс за курсом. Інколи трапляється поспілкуватися з колишніми атовцями, яких теж понівечив жалючий метал сепаратистів. Більшість із них мені по-доброму заздрять, дивуються моєму оптимізму і впевненості у завтрашньому дні. А могло б стати інакше. Та, слава Богу, зустрілася в моєму житті добра людина, котра підтримала у найскладніший час.

З моїм благодійником, головою сільгосппідприємства «Авангард» у селі Курінь Бахмацького району В. М. Булахом не бачився з минулорічної осені, тож напередодні Великодня приємно здивувався його запрошенню. Прийняв він мене привітно, щиро та просто, як може зробити лише Василь Миколайович. Був меценат не сам, познайомив зі своїми колегами, запросив до столу. За спілкуванням із друзями, встигав запитати і в мене про роботу, інститут та про парубоцькі справи. Не забув, що мама все ще тримає деяке господарство, пообіцяв підкинути фуражу, поцікавився в моїх особистих потребах. Все це розчулило до глибини душі.

Василю Миколайовичу, Ви не уявляєте, скільки зробили для мене добра! Ще тоді, після перших зустрічей із Вами, прийшло відчуття, що, крім мами, маю ще одну людину, на яку можу опертися. Тому я впевнений у такому непростому сьогоденні.

Розставалися ми майже по-родинному, Василь Миколайович приготував пасхального гостинця, а його друзі наполягли нас сфотографувати. Просто так – на згадку. От і залишилася для історії ця світлина, яка нагадує, що маю надійного старшого товариша.

На Великодень згадав про все і якимось іншим, глибинним змістом наповнилися слова «Христос воскрес!» – бо воскрес воістину. І заповів Господь любити ближнього. Більшість про це знають, та слідують Христовій настанові не всі.

Василь Миколайович – той, хто живе заповідями Небес, нехай і йому прибуває за турботу про нас!

Сергій Юр’єв

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?