Літній інтенсив в Естонії. Фоторепортаж

s03019869Цього року Україна вперше взяла участь у Регіональній експедиції GLOBE. Україну представляла команда з 9 осіб. Також були делегації від Естонії, Росії, Латвії, Литви, Фінляндії.

Сама експедиція відбувалася в естонському місті Неліярве, але ночували ми першу й останню ніч у столиці Естонії – Таллінні. Дивовижне місто, де переплітається середньовічна й новітня архітектура. Вечеряли в таверні III Draakon, інстальованій під середньовічний стиль, тому коли їли юшку з лосятини, не мали навіть ложки. У цьому закладі немає нічого нового – старі лави, свічки на столах, напис на стіні «Бог покарає крадія», ну, про туалет не розповідатиму (хоча він там теж дуже цікавий!)…

s63580482Узагалі, Таллін дуже цікаве, привітне й гостинне місто. Хоча мали й негативний випадок: фотографуємося з українським стягом, як раптом підходить якесь кацапське бидло й каже, що вони «рана ілі поздна нашу Украину раздавят».  Що ж… Дружно посміялися. Масляні вишкварки їм, а не Україну!

До речі, по-естонських новинах деінде навіть кажуть, що «Масква скоро нападе на Естонію». Спочатку подумав, що маячня (попри перебування Естонії в СРСР), але… Ad fontes! Виявляється Тарту заснував Ярослав Мудрий! Політика сабіранія рускіх (насправді ж – русЬких, себто українських) земель продовжується…

DSC_0282 (2)Наступного дня почалася сама експедиція. Тоні Мерфі, директор програми, розповів на конференції про трансформацію GLOBE упродовж 20 років. Потім кожен учасник розповідав про власний науковий проект. Моя тема – рідкісна флора Семенівського району Чернігівщини. Доповідь називалася «Who is killing rare plants?». Я ознайомив учасників програми з рідкісною флорою нашого району, розповів, який згубний вплив має людська діяльність (і, зокрема, лісгоспу), а також про те, як під тавром «санітарних рубок» знищуються гектари навіть у заповідних урочищах (на кшталт «Радомської дачі»).

Увечері кожна країна презентувала національну гру: від українського танцю «картопля» до фінської гри-змагу, суть якої – хто далі кине резиновий чобіт.

64205830Другий день експедиції почався з навчальних сесій. Кожен міг обрати дві секції. Лекції (хоча більше було практики) читали науковці переважно з Тартського університету, хоча були й викладачі з Америки. Тематика сесій абсолютна різна – хімія ґрунтів, водяні рослини, дерева, GPS, SMAP тощо. Після обіду ми «грали». Це одна з родзинок освітнього процесу – поєднання навчання з грою (але не так, даруйте, по-дебільному, як це звичайно робиться в нас – співи, танці й інше…). Треба було виконати 5 завдань, усі вони відповідали тематиці різних лекцій. Наприклад, треба було з підручних предметів, речовин (рослинки, ґрунт, будь-що) приготувати найкисліший (pH) розчин, виконати завдання з GPS, встановити відповідність між видовими назвами дерев і таке інше.

Увечері Едгар Сепп розповідав про планети, Брайен Кемпбелл – про програму SMAP. Увечері кожна команда витягувала листочок з жанром виступу, який треба було підготувати (на 5 хвилин). Тематика – 20 років GLOBE. А на аж саму ніч – астрономічні спостереження з Свен-Еріком Енном. Розглядали за допомогою телескопу туманність Андромеди й Місяць.

А третій день, як на мене, – найцікавіший! Сама експедиція. У кожної групи – свій керівник. Ми (цебто група, у якій був я) їздили на болото. Досліджували ґрунти. Я нарешті побачив, що ж воно таке є «санітарні рубки» на власні очі. Отож (для деяких, хто розпатякує, що в них усе «за міжнародними стандартами») діло це таке: вирубується ділянка лісу діаметром 13-15 м, але в центрі такої ділянки залишається одне старе дерево, а коли підростають малі деревця – зрубують старе!

Яка там природа! Скільки рідкісних рослин! Суниці, голубики, чорниць, морошки (яка в нас не зростає), журавлини!!! А посеред болота – ціла «серія» озер – зовсім малесеньких, але глибоких і з кришталевою, дуже чистою водою.

Спілкування з учителем нової формації – дуже цікаве. На одному рівні. А в нас – в більшості випадків сприйняття учителя, як Бога очима середньовічних людей. В Естонії, як я дізнався, уже років 5 діє нововведення: кожен випускник має написати наукове дослідження й захистити його, інакше не отримає диплом (у нас – ростять із дуба осику, березу, липу…). Отже, далі… Тут, у дослідженні, тобі все – і чудовий керівник, і технології… Але, вважаю, заповнення протоколів і наукова складова експедиції читачу не дуже цікава.

Потім, після експедиції, за годину-другу треба було підготувати презентації як висновки, результати досліджень. Теми досліджень були такими цікавими, а результати – повними й розкритими, що (з упевненістю можу сказати) далеко не всі роботи на Всеукраїнській олімпіаді були такого рівня. І це − робота шістьох годин (фактор керівника й наукової бази). Увечері – відпочинок (дискотека). Хоча можна було обрати й інше – погуляти біля вечірніх озер.

s03019869В останній день мали тест у вигляді вікторини, який перевіряв набуті впродовж експедиції знання. Далі – презентації щодо результатів експедиції кожної з команд, церемонія закриття.

Експедиція відбувалася в Неліярве – то є туристична база посеред лісу. А навколо – величезні озера – зелені-зелені, позаяк там є синьо-зелені водорості. Природа тут майже ідентична нашій, але «загальмована» на місяць, якщо порівнювати з нашою (зрозуміло, що з причини географічного положення). Там лише тепер цвітуть липи….

В останній день, повернувшись із Неліярве, ми знов же гуляли Таллінном. Побачили кафедральний собор А. Невського, церкву Олава, вище за яку заборонено будувати будинки, оперний театр, будинок парламенту… Загалом, там ідеш, а навколо все історичне, усе гарне, усе цікаве (трішки нагадує Львів). Тому це «все» не перераховуватиму.

І наостанок.

Хочеться подякувати всім людям, хто допомагав мені. Петру Андрійовичу – людині, яка є співавтором конкурсної роботи; тій людині, що «вовтузилася» зі мною, їздила оформлювати всі візи й т. п.; та й просто – другу, що повсякчас підтримував мене. Дякую Лукашу Олександру Васильовичу, доктору біологічних наук, професору кафедри екології та охорони природи ЧНПУ ім Т. Г. Шевченка за співпрацю й допомогу в проведенні досліджень. А також Нікітенко Наталії Вікторівні, методисту Чернігівського облпедінституту ім. К. Ушинського, Годлевській Олені Віталіївні, науковому співробітнику інституту НАН ім. Шмальгаузена за допомогу в «побутових» справах. Кир’яновій Ользі Володимирівні, учителю англійської мови Семенівської гімназії №2 за допомогу в підготовці доповіді й презентації («Без англійської – нікуди», − фраза хрестоматійного характеру, яка, як ступаєш за кордон, цілком і повністю справджується). За фінансове сприяння найглибші слова дяки висловлюю Семенівському районному відділу освіти, а також народному депутату Анатолію Євлахову, позаяк дуже мало політиків, які підтримують молодь.

Ілля ЛЕВЧЕНКО, Cеменівка – Таллінн – Чернігів, спеціально для sknews.net

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?