16 вересня 1632 р. в хуторі Суботів поблизу Чигирина народився Тиміш Хмельницький, козацький отаман, старший син гетьмана Богдана Хмельницького.
Був схожим на свого батька, мав великі й виразні очі, чорні брови й закручені догори вуса. Рудий, із ластовинням та слідами віспи на обличчі.
З початком Національно-Визвольної війни перебував заручником кримського хана як гарант угоди Іслам-Гірея з козаками. Восени 1648-го, після повернення, отримав посаду чигиринського сотника. Проявив відвагу і хоробрість у Зборівській (1549), Берестецькій (1651), Батозькій (1652) битвах. Володів майже всіма видами зброї, майстерно стріляв із лука і правою, і лівою руками, був вправним вершником.
У 1652-му одружився з дочкою молдавського господаря Василя Лупула Розандою, однією з найбагатших наречених у Європі. Цей шлюб породичав Хмельницьких із найвпливовішими вельможними родинами Східно-Центральної Європи (на старшій сестрі Розанди Марії одружився фактичний правитель Литви, великий гетьман Януш Радзивілл) та став свідченням амбіційних династичних планів гетьмана. Богдан Хмельницький бачив у старшому сині свого спадкоємця, прагнув, аби той успадкував гетьманську булаву.
Прагнучи допомогти тестеві, якого обложили волосько-польські загони в Сучаві (Румунія), Тиміш Хмельницький зазнав поранення, яке і стало фатальним. Помер 15 вересня 1653-го, не доживши один день до свого 21-річчя. Похований у родинному маєтку Хмельницьких у Суботові.
Сергій ГОРОБЕЦЬ
