Цього року у Чернігові вперше в країні впроваджується ідея громадського бюджету (бюджету участі, ще одна назва – партисипаторного бюджету), що передбачає залучення громадян до розподілу коштів міського бюджету. Як новаторська ідея реалізується у місті? Чи успішний проект? Про це розмова із Чернігівським міським головою Олександром Соколовим.
Олександре Володимировичу, чому Чернігів став одним з перших в Україні, де вирішено апробувати бюджет участі? На чернігівському досвіді вчитимуться інші?
Ідею партисипаторного бюджету запропонували партнери із Польсько-української фундації ПАУСІ, з якими ми співпрацювали раніше. Разом з Черніговом вирішили бути новаторами у фінансовій сфері у Черкасах та Полтаві. На сьогодні мені видається, що цей досвід є успішним, тож може бути поширений в інших містах України.
Власне ідея бюджету участі виникла кілька десятиліть тому не у розвинених містах західної демократії, а в Латинській Америці. У місті Порто-Алегро місцева влада вирішила долучити громадян до розподілу коштів міського бюджету. Цей досвід виявився позитивним, і тепер принципи партисипаторного бюджету втілюються у понад 1,5 тис. міст у різних країнах світу. Ми вивчали цей досвід у Польщі. Там уже 200 міст (і це буквально за кілька років!) залучають мешканців до вирішення актуальних питань життя міських громад. А моя колега президент Варшави Ганна Гронкевич-Вальц визнала, що бюджет участі – така ж вимога часу, як Facebook чи Twitter. Тож ми рухаємося в одному векторі з європейськими містами.
Бюджет участі є одним із ефективних способів комунікації влади і громадян, жителів міста. Люди звертають увагу і виокремлюють ті питання, що є для них першочерговими.
У Чернігові було розроблено Положення про громадський бюджет, проведено інформаційну кампанію, відбулося голосування. Чи не марними були зусилля?
Для того, аби втілювати цей проект, має бути «місцева законодавча база». У схваленому наприкінці літа на сесії Чернігівської міської ради Положенні про громадський бюджет прописані правила, які передбачають, як пишуться проекти, які основні вимоги до них, як проводиться голосування, як визначаються переможці. Вирішено, що 1% від надходжень загального фонду міського бюджету (це 4,8 млн грн) буде витрачено на проекти чернігівців. Загальна сума ділиться навпіл: на капітальні видатки (вартість одного проекту не більше 1,2 млн грн) та поточні видатки (один проект – не більше 360 тис. грн).
Зусилля не були марними, адже свої проекти написали і подали до міської ради 73 чернігівців, щоправда, до голосування робоча група допустила 56 проектів, які відповідали вимогам Положення про громадський бюджет.
Були нарікання щодо термінів подання. Чому такі стислі рамки цього року?
Дійсно, цього року проекти бюджету участі приймали два тижні, тому що ми повинні мати результати до листопада, аби вони були ще раз обраховані та включені до міського бюджету наступного року. У 2016 році цей процес стартуватиме з 1 березня і триватиме півтора місяці. Тож усі охочі можуть готуватися. Уся документація розміщена на сайті міської ради у розділі «Громадський бюджет».
Як оцінюєте проекти-переможці? Чи не занадто багато проектів із бюджетної сфери? Як загалом встановлювали переможців?
Голосування тривало упродовж двох тижнів у міських бібліотеках та школах. Кожен чернігівець з правом голосу міг підтримати два проекти: один з капітальних видатків, один – з поточних. Потім робоча група зібрала усі урни для голосування і порахувала бюлетені. Серед проектів капітальних видатків визначено 4 переможці і серед проектів поточних видатків – 13. Приємно, що першого року ми вже будемо реалізовувати 17 проектів чернігівців.
Багато з них стосуються садків і шкіл. У Чернігові діють програми енергозбереження у навчальних закладах, ми ремонтуємо садки і школи. Але, вважаю, що немає нічого погано, якщо представники батьківської громадськості написали проект і потім активно його підтримали. Приміром, переміг проект щодо безпеки школи №7, який передбачає встановлення зовнішнього відеоспостереження. Це буде такий перший досвід у чернігівських загальноосвітніх навчальних закладах. Можливо, потім його поширимо і на інші навчальні заклади, розробимо спеціальну програму, якщо дійсно він продемонструє необхідність. Школа №21 на Подусівці запропонувала власний підхід у військово-патріотичному вихованні школярів. Там за кошти бюджету участі буде створено тир.
Окремі проекти-переможці мають загальноміське значення. Зокрема, вони стосуються благоустрою окремих об'єктів і закладів, створення служби соціального таксі у місті, а також проведення низки культурно-освітніх заходів у Чернігові. Беззаперечним цьогорічним лідером бюджету участі у Чернігові став проект щодо створення інформаційно-культурного центру «Файнбук» у мікрорайоні «Масани» (він отримав максимальну підтримку – 1640 голосів).
Я думаю, що критики бюджету участі поменшає, коли побачимо перші результати у вигляді втілених проектів. Бюджет участі має перспективи, бо проекти створюють жителі міста!
Михайло Верба
