Юлія Тимошенко: незламна чи не зручна?

ТимошенкоЯк вже всім відомо, народний депутат «Фронту Змін», активний соратник Турчинова і Яценюка, Антон Геращенко окрім «Свободи», звинуватив конкретно Юлію Тимошенко в співпраці з Кремлем.

З трибуни ВР він заявив, що «її ніхто виганяти з коаліції не буде, вона сама скоро піде». За словами Геращенка, який неодноразово світився на російських телеканалах, його штовхнула на такі висновки позиція Юлії Тимошенко щодо звинувачень з боку екс-голови Держфінінспекції Миколи Гордієнка особисто Прем'єра Яценюка в корупції. Тобто, іншими словами, всі, хто критикує владу, співпрацюють з Кремлем.

Цитуємо Геращенка дослівно: «Рівень дискусії, який піднятий партією «Свобода», «Блоком Юлії Тимошенко» і Юлією Володимирівною особисто, окремими фриками з БПП по імені Сергій Каплін, гірше ніж рівень одеського Привозу», — заявив Геращенко.

Під око підозри підпадають всі депутати, які справедливості задля і перед своїми виборцями, вирішили докопатися до істини, щоб знайти докази слів Гордієнка, або, у випадку відсутності як таких, відмити репутацію Яценюка, а отже і коаліції, але Антон Геращенко заявив, що «Свобода» і Тимошенко проводять «кампанію, яка розпочата за замовленням Путіна».

На відміну від Геращенка, ми вирішили зануритися в політичну історію Тимошенко і «Свободи», аби зрозуміти послідовність в роботі цих «підозрюваних».

Якщо брати окремо по кожному, то саме «Свобода» під час перебування в українському парламенті ініціювала закони про єдину державну мову і роздмухувала цю тему серед населення, тим самим показуючи «зуби» України перед Росією.

Більше того, останнім часом представники «Свободи» в парламенті та на комітетах часто задають незручні питання Уряду Яценюка і його «Фронту Змін», чим попадають в список нелюбові до себе.

Одне із таких запитань часто звучить від Юрія Левченка, стосовно приватизованих державних компаній, і що сьогодні Уряд зробив для їх повернення. Зокрема, мова йшла на годині запитань до Уряду стосовно «Укртелекому», яке належить не просто приватним рукам, а особисто Ахметову − і це під час війни в державі, ми залишаємося залежними від засновника «Партії Регіонів» і фінансиста сепаратистів, який по бажанню може вирішити перервати зв'язок, який так необхідний громадянам і військовим.

Звичайно ж чіткої відповіді так ніхто і не дав, і цю тему всіма можливими методами намагаються закрити, в точу числі інколи і провокаційними за прикладом Геращенка, начебто Левченко і Ко, розпалюють ворожнечу в коаліції, задаючі провокаційні, а насправді незручні запитання, прикро що і Парубій, не даючи змоги відповісти, одразу передає слово іншим депутатам.

Дуже добре завжди працювала схема, коли нема що відповісти, потрібно просто змінити тему і з оборони перейти в наступ.

Що ж стосується іншої політичної сили, яка вже на протязі багатьох років є монолітом української політики − це партія «Батьківщина», подобається це комусь чи ні. Згадаємо лише скандальний запис Юлії Тимошенко в розмові з Нестором Шуфричем, коли Тимошенко заявила:

«Я готова прямо зараз брати в руки автомат і йти стріляти Путіну пулю в лоб (прим. – не путати з пулею в лоб Яценюка) …Жаль, що мене не було під час окупації Криму при владі, вони б його навряд чи змогли собі забрати…»

Навряд чи такі директиви своїм агентам в парламенті роздає Путін. Тому ця розмова ще раз підтверджує статус Юлії Тимошенко, самостійності політика − подобається це комусь чи ні…

Тимошенко вже давно впала в немилість своїм близьким соратникам на чолі з Турчиновим і Яценюком. Після того, як вона вийшла з в'язниці, політичні «лідери» майдану канули б в історію, це добре всі розуміли. Тому вже тоді, коли вона знаходилась в в'язниці, розроблювався план про знищення Тимошенко як політичної фігури.

З власних джерел журналістам FotNews стало відомо, що під час перебування Яценюка на посаді лідера «Батьківщини», він активно за допомогою свого соратника Турчинова, змінював голів обласних ланок на свої людей.

Схема була дуже простою. Під час відсутності Тимошенко, на загальних зборах партії «Батьківщина», де розглядалося б питання висунення кандидатом в Президенти Юлії Тимошенко, Яценюк планував висунути свою кандидатуру, і, отримавши переконливу більшість від делегатів, показати, що партія хоче саме його бачити не лише новим обличчям і Лідером, але й Президентом, а Тимошенко, звичайним, поротним Головою партії з функціями Королеви, тобто без впливу на діяльність самої партії, яку вона створила.

Ось тільки Революція Гідності і звільнення Тимошенко внесла свої корективи в плани Яценюка. Не зважаючи на зрадницьку змову серед лідерів опозиції, Тимошенко переграла «групу» зрадників, залишивши за собою і партію, і самостійність, хоча не без втрат. Після цинічного фіаско знамениті фігури партії виходять з її лав і на скору руки створюють свій «Фронт Змін», в список котрої набирають представників силових структур, відомств та їх колишніх помічників.

Перші роблять свою справу, як і раніше займаються корумпованими схемами, а інші в якості громовідводу «покривають» все публічними заявами та безглуздими справами, тим самим відволікаючи увагу суспільства від загальних проблем.

Тимошенко і до сьогодні намагаються приписати газові угоди, за які вона незаконно була засуджена, але будь який економіст скаже істину, що, не дивлячись на протистояння від Ющенка, Януковича, вона підписала ці договори, хоча не вона, а Дубина, в яких була закладена ціна, прив'язана до мазути та ціни на нафту, бо Росія думала, що ціна на нафту буде лише рости, а в результаті сьогодні, відштовхуючись від цих умов і контрактів, Україна могла б платити найменшу ціну за газ, завдяки санкціям, які збили ціну. Останньою краплею від Юлії Тимошенко для «Фронту Змін» стала її публічно-економічно обґрунтована розкладка в ефірі Шустер life, стосовно комунальних махінацій над населенням. Враховуючи той факт, що рейтинг «Фронту Змін» різко починає падати, сплив агресії збоку цієї партії цілком очевидний і кандидат на дану провокацію цілком логічний.

Антон Геращенко – людина, яка знає все і всяк, беручись коментувати в своєму Facebook навіть те, що тільки повинно трапитись.

Хто скільки вкрав, де буде теракт, хто що з'їв, куди пішов, як Чечетов падав, як Янукович тонув і т.д. Інколи він нагадує милу «пухлу» довідну книжку, яка знає все.

Не дивно, що Геращенку довіряють політики озвучувати те, що в них на думці, оскільки Антон Юрійович в результаті проведених журналістських розслідувань свого часу, був одним з ключових лідерів харківського молодіжного об'єднання під патронажем Геннадія Кернеса, котрий активно фінансував молодіжне об'єднання «Новий Харків — нові можливості». Так, в 2002 році саме він на площі Свободи організував і провів мітинг, в якому брало участь близько 3000 осіб, основною вимогою присутніх було накласти заборону на будівництво біля станції метро «Університет» ресторану «Макдональдс».

Нещодавно Антон Юрійович виражав думку, стосовно того, що повинно бути переслідування за «платні» мітинги організаторів, тоді можливо треба розпочати з себе, як приклад європейського підходу до справ?

Отже, враховуючи політичну складову і самовираження деяких політиків, які нарешті стали самостійними і зараз намагаються або очолити або створити свої корумповані схеми, народу України потрібно чекати і добре подумати, чого вони хочуть для себе в майбутньому, монолітної політичної стабільності і розвитку, чи партійно політичних експериментів з новими обличчями, але непрофесійними підходами.

Денис МАГАНОВ

Ще цікаві повідомлення

One Thought to “Юлія Тимошенко: незламна чи не зручна?”

  1. Микола

    Піаритися перед громадянами на телешоу Тимошенко вміє. А працювати — ні. Хіба для того вона обралась в депутати, щоб про тарифи розказувати нам те, що кожний знає?. Пішла в парламент, то працюй, находь однодумців, не всі ж у Раді фарисеї!

Не бажаєте прокоментувати?