Україна щороку втрачає $1,5 млрд через незрошення орних земель

(Не)зрошувані землі в Україні: мільярдні збитки вже і загроза спустелювання в недалекій перспективі.

Щороку у світі площа зрошуваних земель збільшується на 1%. В Україні ж за два десятиліття вона зменшилася на 70%.

Як результат — торік ЄБРР (Європейський Банк Реконструкції та Розвитку) підрахував, що Україна щороку втрачає близько $1,5 млрд виручки через низький рівень зрошення орних земель. Цю втрату аналітик ЄБРР з питань аграрного бізнесу Василь Говгера пояснює тим, що, через відсутність зрошення, не виробляється приблизно 10 млн т зернових культур.

Асоціація Укрсадпром, досліджуючи стан зрошення у садівництві, констатувала, що через незадовільний стан систем зрошення Україна недовиробляє понад 4 млн т фруктів та ягід щорічно, в результаті чого за цінами 2015 року (!) втрачала не менше 23 млрд грн. На думку Михайла Ромащенка, директора Інституту водних проблем і меліорації НААН — зміни клімату в Україні в поєднанні зі скороченням зрошуваних земель загрожують опустелюванням південних регіонів.

Тим часом темпи відновлення зрошувальних систем не дозволяють зробити оптимістичного прогнозу.

Що у світі? Вікіпедія пояснює термін «зрошування» або «іригація», як «підведення води на поля, що відчувають нестачу вологи, збільшення її запасів у шарі ґрунту, де знаходяться коріння рослин, з метою збільшення родючості ґрунту». Іригація є одним з основних факторів, завдяки якому знижується залежність агровиробників від природного вологозабезпечення, зростає врожайність с/г культур, відповідно, зростають і доходи виробника.

Нині у світі зрошується близько 270–300 млн га, з них поливні землі забезпечують 40% світового виробництва продовольства, займаючи лише 18% площі сільгоспугідь.

В Україні площа наявних зрошуваних земель, за даними Державного агентства водних ресурсів, — близько 2,17 млн га, з яких власне зрошується лише чверть – 505 тис. га.

Найбільше земель, що мають зрошуватися, — у Херсонській обл. (426,8 тис. га), Запорізькій обл. (240,7 тис. га), Одеській обл. (226,9 тис. га). Проте фактично зрошується у Херсонській обл. – 72,4% цих земель (що є найвищим показником по Україні), у Запорізькій обл. – 20,9%, в Одеській обл. – 17,2%.

Хто профінансує?

Фінансувати будівництво чи відновлення зрошувальних систем – це дорого. За інформацією Раїси Вожегової, директора Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України, розширення зрошуваних площ обійдеться сільгоспвиробнику приблизно $2,6 тис/га. Хто має вкладати ці кошти?

Державні системи зрошування мають відновлювати водогосподарські організації. А от на землях сільгоспвиробників (власних чи орендованих) це мають робити самі сільгоспвиробники.

Щодо держави, з 2017 року запроваджено нову бюджетну програму «Розвиток та поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених систем». Її коштом реконструйовано державні зрошувальні системи на площі 15,8 тис. га у трьох областях – Вінницькій (300 га), Одеській (12 тис. га) та Херсонській (3,5 тис. га). На 2018 рік передбачено направити кошти на продовження цієї роботи в Вінницькій (928 га) та Херсонській (3,5 тис. га) областях.

Окремою проблемою також є списання недіючих зрошувальних систем. Вони уже давно не працюють, однак через бюрократичну систему їх не можна списати з балансу.

За рахунок коштів сільгоспвиробників у 2017 році також відновлювались зрошувальні системи на площі 15,9 тис. га:

Чому економлять агровиробники?

Попри відчутні збитки, які несуть агровиробники, вони не поспішають інвестувати у зрошувальні системи. Головна причина — тривала дія мораторію на купівлю/продаж земель с/г призначення, яка призвела до виникнення одразу декількох несприятливих для відновлення зрошування факторів.

На сьогоднішній день, в умовах дії мораторію, близько 90% сільгосппідприємств працюють на орендованій землі. Невпевненість у тому, що завтра можна буде продовжити господарювати на орендованих землях та неможливість купити їх в рамках чинного законодавства, стримують наміри вкладати кошти у довгострокові проекти, одним з яких є модернізація, відновлення чи розширення зрошувальних систем. Тому часто сільгоспвиробники надають перевагу вирощуванню однорічних культур і не вкладаються у довгоокупні проекти.

При цьому малі та середні фермери в Україні практично позбавлені доступу до дешевих кредитів, оскільки (знов-таки: в умовах дії мораторію) не можуть використовувати землю як актив, під який банки надають необхідне кредитування.

Як наслідок, маємо не тільки зменшення кількості зрошуваних площ, а й зниження врожаїв, деградацію грунтів.

Тим часом, розрахунково, за інформацією Раїси Вожегової, інвестування у відновлення зрошування в масштабах України може показати значний економічний ефект. Однак інвестиції в галузь не можливі в умовах дії багаторічної заборони на купівлю-продаж земель с/г призначення. Замість широко розрекламованої функції захисту українських земель, ця заборона лише сприяє споживацькому ставленню до землі та веде до значних збитків для агровиробників.

 

Навигация по записям

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?