Україна щороку втрачає $1,5 млрд через незрошення орних земель

(Не)зрошувані землі в Україні: мільярдні збитки вже і загроза спустелювання в недалекій перспективі.

Щороку у світі площа зрошуваних земель збільшується на 1%. В Україні ж за два десятиліття вона зменшилася на 70%.

Як результат – торік ЄБРР (Європейський Банк Реконструкції та Розвитку) підрахував, що Україна щороку втрачає близько $1,5 млрд виручки через низький рівень зрошення орних земель. Цю втрату аналітик ЄБРР з питань аграрного бізнесу Василь Говгера пояснює тим, що, через відсутність зрошення, не виробляється приблизно 10 млн т зернових культур.

Асоціація Укрсадпром, досліджуючи стан зрошення у садівництві, констатувала, що через незадовільний стан систем зрошення Україна недовиробляє понад 4 млн т фруктів та ягід щорічно, в результаті чого за цінами 2015 року (!) втрачала не менше 23 млрд грн. На думку Михайла Ромащенка, директора Інституту водних проблем і меліорації НААН – зміни клімату в Україні в поєднанні зі скороченням зрошуваних земель загрожують опустелюванням південних регіонів.

Тим часом темпи відновлення зрошувальних систем не дозволяють зробити оптимістичного прогнозу.

Що у світі? Вікіпедія пояснює термін «зрошування» або «іригація», як «підведення води на поля, що відчувають нестачу вологи, збільшення її запасів у шарі ґрунту, де знаходяться коріння рослин, з метою збільшення родючості ґрунту». Іригація є одним з основних факторів, завдяки якому знижується залежність агровиробників від природного вологозабезпечення, зростає врожайність с/г культур, відповідно, зростають і доходи виробника.

Нині у світі зрошується близько 270–300 млн га, з них поливні землі забезпечують 40% світового виробництва продовольства, займаючи лише 18% площі сільгоспугідь.

В Україні площа наявних зрошуваних земель, за даними Державного агентства водних ресурсів, – близько 2,17 млн га, з яких власне зрошується лише чверть – 505 тис. га.

Найбільше земель, що мають зрошуватися, – у Херсонській обл. (426,8 тис. га), Запорізькій обл. (240,7 тис. га), Одеській обл. (226,9 тис. га). Проте фактично зрошується у Херсонській обл. – 72,4% цих земель (що є найвищим показником по Україні), у Запорізькій обл. – 20,9%, в Одеській обл. – 17,2%.

Хто профінансує?

Фінансувати будівництво чи відновлення зрошувальних систем – це дорого. За інформацією Раїси Вожегової, директора Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України, розширення зрошуваних площ обійдеться сільгоспвиробнику приблизно $2,6 тис/га. Хто має вкладати ці кошти?

Державні системи зрошування мають відновлювати водогосподарські організації. А от на землях сільгоспвиробників (власних чи орендованих) це мають робити самі сільгоспвиробники.

Щодо держави, з 2017 року запроваджено нову бюджетну програму «Розвиток та поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених систем». Її коштом реконструйовано державні зрошувальні системи на площі 15,8 тис. га у трьох областях – Вінницькій (300 га), Одеській (12 тис. га) та Херсонській (3,5 тис. га). На 2018 рік передбачено направити кошти на продовження цієї роботи в Вінницькій (928 га) та Херсонській (3,5 тис. га) областях.

Окремою проблемою також є списання недіючих зрошувальних систем. Вони уже давно не працюють, однак через бюрократичну систему їх не можна списати з балансу.

За рахунок коштів сільгоспвиробників у 2017 році також відновлювались зрошувальні системи на площі 15,9 тис. га:

Чому економлять агровиробники?

Попри відчутні збитки, які несуть агровиробники, вони не поспішають інвестувати у зрошувальні системи. Головна причина – тривала дія мораторію на купівлю/продаж земель с/г призначення, яка призвела до виникнення одразу декількох несприятливих для відновлення зрошування факторів.

На сьогоднішній день, в умовах дії мораторію, близько 90% сільгосппідприємств працюють на орендованій землі. Невпевненість у тому, що завтра можна буде продовжити господарювати на орендованих землях та неможливість купити їх в рамках чинного законодавства, стримують наміри вкладати кошти у довгострокові проекти, одним з яких є модернізація, відновлення чи розширення зрошувальних систем. Тому часто сільгоспвиробники надають перевагу вирощуванню однорічних культур і не вкладаються у довгоокупні проекти.

При цьому малі та середні фермери в Україні практично позбавлені доступу до дешевих кредитів, оскільки (знов-таки: в умовах дії мораторію) не можуть використовувати землю як актив, під який банки надають необхідне кредитування.

Як наслідок, маємо не тільки зменшення кількості зрошуваних площ, а й зниження врожаїв, деградацію грунтів.

Тим часом, розрахунково, за інформацією Раїси Вожегової, інвестування у відновлення зрошування в масштабах України може показати значний економічний ефект. Однак інвестиції в галузь не можливі в умовах дії багаторічної заборони на купівлю-продаж земель с/г призначення. Замість широко розрекламованої функції захисту українських земель, ця заборона лише сприяє споживацькому ставленню до землі та веде до значних збитків для агровиробників.

 

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?