Селяни справедливо обурюються й не розуміють – чому влада нині з ними так поводиться? Кожного року одна й та ж проблема – переробники молока скуповують його у селян практично за безцінь. До того ж трапляються випадки, коли деякі закупівельники можуть й «призабути» вчасно розрахуватися за здане молоко.
Останнім часом з метою заниження ціни на придбане молоко, бізнесмени почали дурити з жирністю. Ще півтора року тому обіцяли селянам платити по 3 гривні 50 копійок за літр. Їм повірили. Але вже за деякий час в результаті проб молока, ставлять жирність 2,2. Селяни в це не вірять, бо коли самі лабораторно перевіряють молоко від своїх корів, то воно виявляється набагато вищої жирності, ніж зазначають закупівельники – не 2,2, а 3,4-3,6. Як таке може бути? – запитують самі себе й не можуть ніде добитися справедливості.
Щодо самої ціни, то людей, звичайно, вона не влаштовує. Хоч би, кажуть, по 3 гривні платили, а не по 2,30. Все так швидко росте у ціні, і в магазинах молоко теж скаче у галопуючих вимірах, а у них все залишилося як було. Якщо в торговельній мережі сьогодні молоко вже коштує майже по 10 гривень, а то й більше, то чому його здають по 2,30?
− Село зараз наше опинилося на межі вимирання, − з вболіванням висловлює свої відчуття Олександр ОГІЙ, начальник відділу Держземагенства в Талалаївському районі. – Колись у кожному селі було по 20-30, а то й більше тракторів – ними земля й оброблялась. Техніки у більшості господарств тепер на селі не стало – тож залишилося хіба що займатися свинарством або утриманням корів. Іншого заробітку сьогодні на селі не має. В середньому за моїми спостереженнями, 70-80% селян займаються скотарством та молочною галуззю. Та от біда: ціна за здане молоко знизилась до неможливої межі − 2, 30 грн за 1 л. Виходить так, що селянин не може аж ніяк сьогодні заробити навіть на молоці та м`ясі тварин, які він сам же й вирощує.
Незахищені селяни шукають правди й при цій владі, на допомогу від якої так сподівалися. Кажуть: з нами роблять те, що хочуть, бо незахищені.
Не дивно, що поголів’я корів значно зменшується – люди вимушені вирізати корів.
Олександр Огій логічно порівнює: «На м’ясо здають тварин, бо не вигідно їх утримувати. Один літр солярки коштує 17 грн, а літр молока – 2,30 грн. І якщо останнє заберуть у селян – можливість вирощувати тварин, то масово підуть красти, бо інакше не проживеш».
При такому ставленні до селянства село аж ніяк не розвиватиметься. Селяни впевнені в одному: необхідно терміново здійснювати реальні кроки, а не кидатися одними гаслами з порятунку села.
Сергій ВІТЕР
