Під пісню «козаки» виходили на бій Олександр Усик і наша футбольна збірна

Про історію створення колективу, його незвичну назву, виступи в районі АТО та про плани на майбутнє розповів «Народної армії» один із засновників українського фолк-метал-гурту «Тінь сонця», соліст та автор пісень Сергій Василюк.

— Сергію, якою є історія створення гурту?

— Я тоді ще навчався в школі. 13 червня 1999 року ми з братом у маленькій кімнаті записали нашу першу пісню й вирішили, що з цього часу розпочнемо свою музичну історію.

— Колектив має досить незвичну назву: «Тінь сонця». Як виникла ідея такої назви?

— Пов’язано це з тим, що того ж року відбулося найтриваліше сонячне затемнення за останній час. Така назва виникла, можливо, ще й під впливом дещо похмурої музики, яку ми тоді слухали.

— Ваш гурт — єдиний рок-колектив, де, крім звичних музичних інструментів, присутня бандура. Із чим це пов’язано?

— Кожен гурт чимось вирізняється. Бандура в нас уже 11 років, і вона додає м’якості й національного колориту в потужний гітарний саунд.

— «Тінь сонця» дуже часто виступає на Сході України. Як сприймають ваші виступи військовослужбовці, місцеві жителі?

— У Східній Україні, з прифронтовою зоною включно, є чимало патріотів України. Вони залюбки бувають на наших концертах, і українська культура стає дедалі більш знаною та бажаною навіть у найгарячіших точках. Військові сприймають її так само позитивно. Якщо згадувати найяскравіші наші виступи в прифронтовій зоні, то я б, мабуть, виокремив Маріуполь, Селидове, Курахове та Лисичанськ. Особливо запам’ятались поїздки в Амвросіївку, Дебальцеве та Лебединське. Потужно проходили концерти і в Краматорську та Сєвєродонецьку.

— А як молодь Сходу України сприймає виступи колективу?

— Чудово. Згадати хоча б нещодавній концерт у Слов’янську. Приємно, що, попри всякі стереотипи й шаблони, нас проводжали й дякували українською мовою, та ще й абсолютно невимушено! Як після цього можна сумніватися в єдності України?

— Чи змінилося світосприйняття музикантів колективу після поїздок із концертами в район АТО?

— Для нас усіх поїздки в зону бойових дій мають величезне значення. Ця земля тепер особлива: окроплена нашою кров’ю, неспокійна, але й свята. Побувати на ній, допомогти бодай чимось бійцям та місцевому населенню — це вже внесок у нашу перемогу. Також важливе відчуття, якого набуваєш там: стає спокійніше, хоча тривога лишатиметься до кінця війни.

— Ваш гурт є досить патріотичним, а пісня «Козаки» стала візиткою колективу. Розкажіть, чому саме під цю пісню на бій виходив видатний український боксер Олександр Усик і чому саме вона стала головною під час виступу збірної України з футболу на «Євро-2016»?

— Свого часу Усику запропонували на вибір кілька пісень, серед яких він мав обрати твір для виходу на ринг. Він зупинив свій вибір на нашій композиції. Тепер Олександр виходить під іншу пісню, бо між нами виник конфлікт через його вислови, на кшталт «Крым — это Крым». Щодо футбольної збірної, то за її музичну візитку голосували вболівальники, і саме вони її обрали.

— Нещодавно в Києві відбулася презентація вашого нового альбому «Буремний край». Розкажіть про це докладніше.

— Нова платівка відрізняється від попередніх насиченішим гітарним звучанням, деякі композиції тяжіють навіть до своєрідного симфометалу. Крім традиційних «бойовиків» («Ромко живий», «Громом і вогнем») в альбомі присутні зворушливі, можливо, навіть несподівані теми («Дорога», «Осокори»). Цікавою є також рок-версія відомої пісні «Вишневий садок», яку до того виконували на концертах лише в акустиці.

— Ваші побажання нагим читачам.

— Разом — до перемоги! За Україну, за її волю, за честь, за славу, за народ!