Як військові курсанти у самоволку за горілкою ходили

Історії про Радянську Армію з «людським обличчям» 

Розповідь 6. Як визначається різниця… 

Із дня на день буде підписано наказ міністра оборони — і ми вже офіцери! А поки, осатанівши від остогидлої безпросвітності казарменого життя і жадаючи ковтка свободи, вирушила група «недороблених лейтенантів» у самоволку за горілкою. Втеча пройшла гладко.

Взяли «в долю» днювального і через туалет по водостічній трубі спустилися з другого поверху казарми. А подолати таку перешкоду, як паркан, для будь-якого курсанта, зрозуміло, — справа просто нікчемна.

Довго чи ні, але прийшов час повертатися, бо будь-які спиртні напої спокійніше вживати на своїй території, та й товариші зачекалися свого ковтка… цієї, як її, свободи. Однак угору з пляшками залазити — це вам не без нічого вниз з’їжджати. Однією рукою висиш на карнизі, в іншій пляшка, а потім треба з кишені примудритися ще одну дістати і товаришеві подати. Загалом, потрібно дива еквілібристики проявити. І раптом — о, щастя! — у туалеті ходить якийсь тип у формі. «Днювальний, — промайнуло в головах добувачів. — Зачекався вже, мабуть, бідолаха». Ну, перший верхолаз, ясна річ, голосно шепоче: “Зьома, тримай пляшку!” (« Зьома » — це «земляк» по- нашому). «Зьома» повертається і … виявляється черговим по училищу полковником.

Нагадуємо, що кожна нова розповідь автора публікується на нашому сайті щосуботи о 12-й годині у рубриках “Життя. Як воно є” та “Гумор вихідного дня” – “Не все так погано”

Такого облому історія казарми першої навчальної роти ще не знала! І хоча полковник узагалі-то виявився доброю людиною і пляшки потримав, і забратися у вікно самовольщикам допоміг, але закінчилося все досить передбачувано: мужики потрапили на гауптвахту «за грубе порушення військової дисципліни» до самого урочистого вручення лейтенантських погонів; їхній взвод кілька разів потім шикували відповідні командири, нудно пояснюючи, «що таке добре і що таке погано», а пляшки так і залишилися мисливським трофеєм цього «доброго» полковника .

Постскриптум

Живучи за статутом Радянської Армії на казарменому положенні досить тривалий час, ми, курсанти, не вловлювали смисл, що таке “грубе порушення військової дисципліни ” і в чому його відмінність від усіх інших порушень. Після цього випадку до нас дійшло, що, наприклад, повна пляшка горілки, виявлена в тумбочці батьком-командиром (у кінці навчання!), — це і є грубе порушення дисципліни, а порожня пляшка з-під горілки, виявлена там само, навпаки — невеликий безлад у казармі. Зрозуміло вам?!

Навчання у військовому училищі вже позаду. Для подальшого проходження служби я був направлений у розпорядження штабу Туркестанського військового округу, а звідти — до полку цивільної оборони, розташованого в місті Чирчике, що за 45 км від Ташкента. Прибувши до місця служби, був приємно здивований, побачивши на тлі безлічі високих зелених дерев заасфальтовану територію з чистими, побіленими бордюрами. Красива двоповерхова будівля штабу полку, доглянуті солдатські казарми і ніби щойно розмічений стройовий плац викликали почуття поваги до тих, хто тут служив. І ось із середини серпня 1972 почалося моє нове, вже офіцерське життя.

Але про це — уже в наступних моїх розповідях…

Анатолій ПОКРИШЕНЬ, військовий полковник, м.Чернігів

Розповідь перша: Як ворона вплинула на армійську стройову підготовку

Розповідь друга: Як нетверезий військовий курсант віддавав честь Бойовому прапору

Розповідь третя: Як військовий курсант пробивав вертикальний шурф для закладки заряду

Розповідь четверта: Начальник відділу військового училища нестандартно привітав курсантів

Розповідь п`ята: Як курсант переплутав військові звання і що з того вийшло

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?