У Ніжині відзначають дивні ювілеї

У стислій і змістовній інформації «Ніжинський військовий комісаріат відзначив 100-річчя» за підписом «Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю РДА», яку надруковано у газеті «Ніжинський вісник» за 1 лютого 2019 року.

В публікації чітко і зрозуміло записано:

«25 січня виповнилося 100 років з дня заснування військового комісаріату. […] На урочистих зборах з такої визначної події особовий склад установи привітали зі святом голова райдержадміністрації Вячеслав Івашин, народний депутат України Олександр Кодола, керуючий справами виконавчого комітету Ніжинської міської ради Сергій Колесник».

ЩО СВЯТКУВАЛИ У НІЖИНІ?

Як відомо, у грудні 1918 року радянська Росія без оголошення війни здійснила збройну військову агресію проти Української держави. Іншими словами, російсько-більшовицькі імперіалісти порушили умови прелімінарного (попереднього) миру з Українською Державою, підписаного 12 червня 1918 року. Згідно цього договору, військові дії радянсько-української війни призупинялися і встановлювалася «нейтральна зона», яка мала розмежувати сторони до офіційного встановлення державних кордонів.

Радянська Росія ігнорувала всі спроби Української Народної Республіки, яка була відновлена у грудні 1918 року, шляхом переговорів зупинити військові дії.

16 січня 1919 року Директорія УНР змушена була оголосити війну державі-агресору – Російській Соціалістичній Федеративній Радянській Республіці.

Чернігівщина стала одним із перших регіонів УНР, на якому почалися запеклі бойові дії. 23 січня 1919 року війська російського агресора, до складу яких входили формування колабораціоністів на чолі з Миколою Кропів’янським, захопили місто Ніжин. А вже 25 січня 1919 року окупанти створили свій військовий комісаріат.

Таким чином, організатори та учасники цього заходу від української влади святкували один із епізодів російсько-більшовицької агресії проти України, її держави.

Нагадаємо, що сучасний російський агресор – Російська Федерація – спадкоємець тодішнього агресора – Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки. І МЕТА В НИХ ОДНАКОВА – ЗАГАРБАННЯ УКРАЇНИ.

ЯКІ ЗАКОНИ УКРАЇНИ ПОРУШЕНО ЦИМ «СВЯТКУВАННЯМ»

Не будемо міркувати на теми моралі та здорового глузду, патріотизму тощо. Звернемо увагу на деякі закони України, які були порушені святкуванням створення військової установи держави-агресора. До речі, святкування – одна з форм пропаганди.

У Законі України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» чітко та однозначно засуджується та забороняється «пропаганда комуністичного […] режимів — публічне заперечення, зокрема через засоби масової інформації, злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років в Україні, […], спрямованої на виправдання злочинного характеру комуністичного, […] тоталітарних режимів, діяльності радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті […]».

У статті 1 Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» названі органи влади, організації, структури та формування, у складі яких визнаються особи борцями за незалежність України у XX столітті. Зокрема такими визнано: органи влади Української Народної Республіки, органи влади Української Держави (Гетьманату), військові, безпекові, інші мілітарні, воєнізовані або парамілітарні формування та частини Української Народної Республіки, Української Держави (Гетьманату).

Чи варто згадувати, що Україна на державному рівні відзначає 100-річчя Української революції 1917-1921 років на виконання Указу Президента України «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 — 1921 років» від 22 січня 2016 року № 17/2016, розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років та вшанування пам’яті її учасників на період до 2021 року» від 26 жовтня 2016 року № 777-р?

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ

22 січня 1919 року, тобто за день до захоплення російсько-більшовицькими військами Ніжина Чернігівської губернії, у Києві на Софійській площі під час проголошення Універсалу Директорії Української Народної Республіки про Злуку із Західно-Українською Народною Республікою член Директорії УНР Симон Петлюра у своєму виступі заявив наступне:

«Громадяне! Тільки тоді ми будемо кричати «Слава!» вільними грудьми, коли зміцнимо нашу владу, коли настане спокій нашій землі. Всі, як один чоловік, станьте плечем до плеча на оборону рідного краю від ворогів наших. Я як Отаман всього війська Українського кажу вам, що зо всіх боків оточені ворогами. Не слів, а діла чекає від вас Українська Народня Республіка. Доведіть своєю чесною роботою свою любов до неї, доведіть, що ви гідні сьогодняшнього свята. Я сам буду кричати з вами «Слава!», коли ні одного ворога не буде на нашій території. Перед вами пройшло Українське Республіканське Військо, котре не щадить свого життя й сил у боротьбі з ворогами. Допоможіть же і ви йому одежою, харчами. Підтримайте ж Республіку, котрій ви кричите «Слава!», не словом, а ділом».

Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області

Від редакції

Відзначення подібних дат у Ніжині — не випадковість. Коли місцева влада організовує прес-тури для представників мас-медіа, то програми медійних заходів побудовані таким чином, що на першому місці вирізняються завжди об`єкти, при огляді (розгляді) яких акцентовано підкреслюється важливість дружби між українським і російськими народами, значимість радянських пам`яток. Приміром,  у програмі постійно є пункт відвідання у центральному парку пам`ятника чекістам-енкаведистам, які захищали радянсько-більшовицькі інтереси, а відтак придушували будь який супротив українців радянсько-російській владі. 

Пострадянське та проросійське ставлення представників місцевої влади свідчить не лише про якийсь там «совєтський» менталітет, а й про не зовсім державницьку позицію владників. Складається враження, що влада у Ніжині начебто й українська (за офіційним статусом та паперовим значенням), а по духу — якась проросійсько-радянська-совкова. А на додачу заступники керівників місцевої влади полюбляють ще й підкреслювати: «Нам байдуже, якою мовою хто розмовляє, головне для нас — діла…». А діла у них, як бачимо на свіжому прикладі, описаному істориком Сергієм Бутком, не розходяться з конкретними заходами. Прикро, що до подібних заходів приєднується ще й народний депутат України Олександр Кодола.

Навигация по записям

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?