16 червня у Верховній Раді України відкриється виставка «Симон Петлюра. 1879—1926». Відкриття розпочнеться о 12.00.
25 травня виповнилося 90 років з часу вбивства одного з найвидатніших політиків часів Української Народної Республіки. Виставка «Симон Петлюра. 1879—1926» на основі архівних світлин та документів розповість про його життя та боротьбу за українську державність на тлі історичних подій першої чверті ХХ століття.
Участь у відкритті виставки візьмуть народні депутати України, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, завідувач відділу Національного музею історії України «Музей Української революції 1917 – 1921 років» Олександр Кучерук.
Організатори виставки: Музей Української революції 1917 – 1921 років, Український інститут національної пам’яті.
Історична довідка:
Симон Петлюра народився 22 травня 1879 р. у Полтаві в родині полтавських міщан козацького походження Василя й Ольги Петлюр. Спочатку вчився у церковнопарафіяльній школі, потім – у Полтавській духовній семінарії. Зі студентських років брав активну участь в українському суспільно-політичному житті. У 1900 р. вступив до Революційної української партії (РУП). 1903-го, рятуючись від переслідувань тогочасної влади, виїхав на Кубань, де включився в організацію українського руху. Тут його ув’язнили і відправили до Катеринодара (нині — Краснодар).
Протягом 1906 – 1917 рр. як редактор та журналіст популяризував українську політичну думку в низці друкованих видань: «Селянин», «Вільна Україна», «Рада», «Україна», «Украинская жизнь».
Після формування в червні 1917 року першого уряду УНР очолив військове відомство і всю енергію спрямував на створення українських збройних сил.
Не погоджуючись з політикою Голови Генерального Секретаріату Володимира Винниченка щодо принципів формування українського війська, подав у відставку і вийшов з уряду. Це була чи не перша політична відставка в українській політиці у ХХ ст.
У травні 1919 р. очолив Директорію УНР. У важких внутрішніх і зовнішніх умовах керував збройною боротьбою проти російських більшовицьких і білогвардійських військ. Робив усе можливе, аби запобігти єврейським погромам.
Енергія та наполегливість Петлюри визначили його безперечний авторитет як лідера українського національного руху й після поразки Української революції 1917 – 1921 рр. Слово «петлюрівщина» на довгий час стало вживатися на означення боротьби за незалежну Україну. Постать Симона Петлюри викликала острах у комуністичного режиму. 25 травня 1926 р. у Парижі його розстріляв більшовицький агент С. Шварцбард.
