Полковник ЗСУ Олександр Єрмоленко переконаний, що слово – це зброя, а гумор – то щит, який захищає нашу психіку й допомагає вистояти серед жахів війни та інформаційного тиску. Його меми, які відображають різноманітні важливі події в нашому суспільстві, вже стали відомими на всю країну. Саме завдяки нехитрим картинкам із простими, але зрозумілими усім текстами, він щоденно розповідає людям про складні, інколи неприємні теми, які обговорюються в суспільстві.
Меми як інструмент інформаційної боротьби
Військовий переконаний, що меми мають неабияку силу і є важливим інструментом інформаційної війни. Адже навіть у часи найтяжчих випробувань українці завжди знаходили силу в гуморі. «Щоб не плакать, я сміялась», – писала Леся Українка, і саме ця фраза стала своєрідним гаслом українського народу, який протягом своєї історії пережив численні трагедії, але зумів зберегти ідентичність та оптимізм.
Тож не дивно, що від самого початку повномасштабного вторгнення росії українці все частіше використовують гумор: і як зброю, і як «заспокійливе» від тривожних новин. Що б не сталося: відключення світла, масована атака ворога чи бавовна у Криму, – українці тут-таки реагували… мемами! За лічені години мережу наповнювала нова народна творчість, яка у багатьох випадках і допомагає переживати події війни і залишатися при здоровому глузді.
Олександр Єрмоленко все життя присвятив українському війську. Він – кадровий військовий, учасник АТО/ООС ще з 2014 року, який у лютому 2022-го був серед тих перших добровольців, які прийшли в ТЦК та СП, щоб стати на захист рідної землі від російської навали. Про його участь в обороні Чернігова ми розповідали раніше, а також у книзі «Чернігів у вогні: зметем орду, відправимо до пекла».
«Я – кадровий військовий. Закінчивши військове училище, пройшов військову службу по всіх сходах на різних посадах, в подальшому – Національний університет оборони України, – розповідає Олександр Єрмоленко. – З 2014 по 2016 рік брав участь в АТО, у 2018—2019 роках – в ООС. Був безпосередньо дотичний до створення Територіальної оборони. В кінці 2019 року по закінченню контракту звільнився із лав ЗСУ. Потім майже два роки працював старшим науковим співробітником Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, займаючись випробуванням нового озброєння для збройних сил.
Трохи встиг перепочити на пенсії, але, як і багато моїх товаришів (більшість з них вже були військовими пенсіонерами, з деякими служили разом колись), у перший же день широкомасштабної агресії рф проти України, 24 лютого 2022 року, добровольцем прибув до ТЦК та СП – і разом з побратимами долучився до захисту Батьківщини.
Під час звільнення окупованих територій на Чернігівщині ми разом з побратимами, окрім виконання бойових завдань, у вільні хвилини й коли був доступ до інтернету, висвітлювали на сайтах і в соцмережах проведення гуманітарної ініціативи Оперативного командування «Північ» «ЗСУ підставляють плече» та патріотичної ініціативи «ЗСУ допоможемо – швидше переможемо!», яка продовжується досі і набирає все більших масштабів».
Меми почав створювати ще в АТО
Наразі пан Олександр веде «війну» в інформаційному просторі. Є консультантом і співорганізатором спільного проєкту обласної газети «Чернігівщина», де щотижнево веде рубрику «“Чернігівщина” – про актуальне», в якій через власні авторські меми жартує на складні на перший погляд теми.
Також його меми допомагають розповсюджувати правду, бо це універсальний засіб комунікації, чудовий спосіб проілюструвати ситуацію. Замість довгого допису чи багатосторінкової публікації одне зображення може показати складні та ємкі наративи. Така форма зрозуміла людям в усьому світі. У цьому і є сила мемів. А ще такий гумор допомагає вберегтися від ворога, що тільки й мріє деморалізувати нас.
«Останні роки українцям зовсім не смішно, проте як військові, так і цивільні намагаються знаходити позитив у простих речах. Адже у важкі часи дуже важливо не втрачати почуття гумору, – говорить пан Олександр. – У часи найтяжчих випробувань українці завжди знаходили силу в гуморі. Як писала Леся Українка: «Щоб не плакать, я сміялась». І зараз ми як ніколи маємо знаходити привід для сміху.
Ще під час служби в районі АТО/ООС я почав робити інформаційні повідомлення про бойові будні наших військових. Там і почав створювати меми, використовуючи реальні події та новини, історії бійців, розповіді, байки і різні цікаві випадки із своєї служби.
Починав із простих сюжетів, добре знайомих всім кінофільмів, мультфільмів, передач. Розбавляв крилатими фразами, постійно тролив рашистів та їхніх посіпак, ждунів. Займався розвінчанням міфів про “русскій мір” та “мальчиков в трусіках”».
Перший свій мем про збитий ворожий БПЛА «Орлан» Олександр Єрмоленко пам’ятає й досі, адже він навів багато шуму серед орків.
«Одним із перших був мем про збитий нашими підрозділами ворожий БПЛА «Орлан» у зоні проведення ООС. Тоді це була дуже резонансна і гучна подія, – згадує Олександр. – Пам’ятаю, я ще звечора зробив простий мем і виставив на своїй сторінці в Фейсбуці, а зранку прокинувся вже, так би мовити, «відомим». Ще й товариші по цеху «підкинули дров в топку», підтримавши тему. У орків тоді гарно підгорало. Ця фотка була практично у всіх стрічках новин медіа, зокрема на рашистських пабліках. Якщо ввести в гугл-пошуку деякі визначені ключові слова – дотепер вискакує».
Сьогодні меми Олександра Єрмоленка вже стали загальновідомими, і аудиторія з нетерпінням чекає, що цікавого придумає автор цього разу. Адже майже щоденно в нього на сторінці з’являється новий мем, який відповідає конкретній ситуації чи події. Військовий каже, що не ставить собі за мету створювати конкретну кількість таких мемів на день – він робить їх тоді, коли є натхнення, і обов’язково у вільний час.
– Не дозволяйте маніпуляціям керувати вами.
– Завжди перевіряйте джерела, шукаючи підтвердження з кількох надійних сайтів. Якщо новина звучить надто драматично – ймовірно, це пастка.
– Розвивайте критичне мислення. Запитуйте себе: «Хто виграє від цієї інформації?» Це допоможе розпізнати приховані мотиви.
– Обговорюйте інформацію з друзями. Колективний аналіз допомагає розвіяти фейки, перетворюючи самотню вразливість на спільну силу.
«Меми роблю виключно у вільну від служби хвилинку, під час короткого огляду новин та щоб трохи відволіктись та переключити мозок. Кращі меми народжуються спонтанно: в ході жвавого обговорення в курилці, або під час наради. Бувають перли, які відразу йдуть у народ, а бувають такі, що треба продумати, – говорить автор. – Ніколи не роблю меми наперед. Не роблю ніяких домашніх заготовок на наступну добу. Все виключно по поточній ситуації. Тоді дуже добре заходить аудиторії.
Кожного дня створюю один-два меми. Усе залежить від конкретних новин та подій у світі і країні, свят, кумедних випадків, коментарів, побажань.
Навіть на службі кимось випадково сказана фраза, дія чи вираз обличчя можуть стати мемом. Та загалом я ніколи не гнався за кількістю, бо роблю, коли є натхнення.
Тут головне – гарна ідея: візуальний образ, якийсь миттєвий крилатий вислів, фраза, що постійно крутиться в голові. Саме створення мема займає декілька хвилин. Зазвичай роблю їх прямо з телефона, іноді просто на ходу. Багато ідей народжуються під час перегляду новин з Єдиного Марафону, ТСН та стрічки новин у вільний час. Шаблони самі спадають на думку. Іноді хайпові заголовки медіа та вислови ведучих на телеканалах новин відразу стають мемом. Як я завжди шуткую: якщо до заголовка новин подумки додати фразу: «Всупереч здоровому глузду», – то відразу все стає зрозуміло. Друзі та прихильники постійно скидають посилання у месенджерах на останні новини та події. А зробити влучний мем – це вже справа техніки.
Мої меми – це перша емоційна реакція на події. Зображення ж приходять, коли щось стається, і говорять без слів: через асоціації, образи народної і популярної культури, фільми, мультики, вислови.
Для мене гумор – це можливість навіть у складні моменти знайти «інший бік медалі» та усміхнутися. Попри втому, складнощі. Усмішка мотивує, підтримує, надихає.
До речі, не використовую і не зберігаю старі меми. Відразу видаляю як відпрацьований матеріал. Також не використовую ніяких шаблонів і програм для створення мемів, яких повно в інтернеті. І головне – взагалі не використовую для творчості штучний інтелект, не подобаються його малюнки. Своїх ідей, знань і досвіду у всіх сферах вистачає з головою. Але кожен свій мем пам’ятаю, навіть якщо він з іншим підписом виставляється з якогось чужого акаунту чи в групі Фейсбук кимось стороннім».
Теми різні – мета одна
Для багатьох людей мем означає смішну картинку в мережі, яка віддзеркалює абсурдність реальності і створена для того, щоб розважитися і зняти психологічну напругу. Сьогодні війна вплинула на всі аспекти життя українців, і меми, що зображають повсякденність під час бойових дій, стали популярними серед людей. Ми навчилися іронізувати про все: ночівлю в укриттях, обстріли, блекаути. Українці сміливо зловтішаються над невдачами ворога. Затоплення крейсера «Москва» та операція «Павутина» породили чимало гумористичного контенту. Автор зі свого боку намагається висвітлити різноманітні теми, особливо ті, які жваво обговорюються в суспільстві – як позитивні, так і негативні новини.
«Теми різнопланові, але завжди злободенні, які турбують кожного. Як то кажуть, стосується кожного. У переважній більшості це військова тематика: починаючи від контракту 18-24, інформкампаній «Без тебе ця війна не закінчиться», «Прості люди – Непроста робота», «Лінія Дронів», «СЗЧ», «ЗСУ допоможемо – швидше переможемо!», боротьби з так званими ухилянтами, розвінчання міфів про ТЦК, висміювання орків та їх «другої армії світу» – аж до виборів президента США, надання допомоги західними партнерами, «Томагавків» та візиту Анджеліни Джолі в ТЦК, – говорить Олександр Єрмоленко. – Добре створений мем змушує запам’ятовувати образи, в’їдається в мозок, крутиться у голові, як мелодія, створює вірусні шаблони, кліше, популяризує будь-що та будь-кого.
З’явився сленг, нові слова та терміни, які розуміє вся Україна: «могилізація», «бавовна», «мопеди», «приліт», «пакети», «русня», «донатити», «чмобіки», «пташки», «батальйон “Монако”», «два-три тижні», «жест доброї волі», йти слідом за російським кораблем, «концерт Кобзона», «на нулі», «хороші рускі». Інколи жарти балансують на межі дозволеного та порушують табу: меми про загиблих росіян – яскраве тому підтвердження. Утім, висміювання смерті можна оцінювати як нормальну реакцію на ненормальні обставини. Але треба бути доволі обачним і обережним, бо Фейсбук доволі частенько, використовуючи стандарти спільноти, відправляє в бан, з якого потім дуже нелегко вибратись. Рашистські боти завжди підкидають проблем.
А взагалі, кажуть, що гумор береже психіку у кризових ситуаціях, і цінність жартів для сучасних українців – очевидна. Ця творчість допомагала підняти власний бойовий дух і, як виявилося, моїм читачам теж. Для мене це дуже цінно та важливо».
Меми як інструмент інформаційної боротьби
«З початком повномасштабної війни меми в Україні вийшли на новий рівень. Війна сформувала специфічний гумор, що народжується зі спільного болю, – він гострий, злободенний і близький кожному з нас. Меми відображають реальні події та реальних людей.
Не потрібно забувати й те, що інформаційна війна (а меми – одна з її форм) – не менш потужна за бойові дії. Рашисти намагаються знищити нашу волю, деморалізувати. Однак українці відповідають вибухом уїдливих та гострих мемів на найменший прокол ворога – а проколів було вдосталь.
Абсолютним хітом став найвідоміший вислів цієї війни: «Русскій воєнний корабль, іді...!». Згодом цей «девіз» поширився у всьому світі. Так виникли «російський корабель», «чмоня», «орки», «брудна бомба», «конотопська відьма», киянка, яка збила дрон банкою з огірками, керамічний півник з Бородянки, крейсер «Москва», – наголошує пан Олександр. – Я підтримую дружні стосунки і часто спілкуюсь з іншими відомими в наших колах виробниками мемів. Це Руслан Борта, Заглоба та інші. Обмінюємось ідеями. Також спілкуюсь із деякими парламентарями – чинними і попередніх скликань, міністрами і політологами, лідерами суспільної думки. Багато телеграм-каналів і Фейсбук-спільнот беруть мої меми для ілюстрації подій.
Головне правило, якого завжди дотримуюсь: жодної упередженості та політичної забарвленості. Ніяких хайпових та провокативних заголовків. Військові – поза політикою. Лише підтримка і всіляка допомога ЗСУ.
Частенько мої меми з’являються в ТОПі мемів на сторінках різних медіа. Мені завжди прихильники і друзі це скидають. Дуже приємно, коли в стрічках телеграм-каналів і Фейсбуку спливають мої меми – в окремих профілях і великих групах. Приємно, коли люди роблять поширення і виставляють у себе на сторінках. І неприємно, коли бачиш свої меми із замальованим логотипом, а ще гірше – з наляпаним новим, коли їх видають за свої. Але потім все ж трохи радієш – значить, зайшов-таки мемчик».
Олександр Єрмоленко переконаний, що меми також є досить потужною зброєю у інформаційній війні проти росіян. Адже від самого початку повномасштабного вторгнення росії українці все частіше використовують гумор: і як зброю, і як «заспокійливе» від тривожних новин. А меми виконують кілька важливих функцій. По-перше, вони дозволяють людям справлятися з тривогою та стресом, даючи можливість усміхнутися навіть у складні часи. По-друге, меми виступають інструментом народної дипломатії, поширюючи українську позицію на міжнародній арені. По-третє, меми зміцнюють відчуття національної єдності та самоідентифікації, дозволяючи українцям знайти спосіб для вираження колективної стійкості та рішучості.
«Меми стали не просто способом розрядки напруження, але й потужною зброєю. Вони допомагають українцям осмислювати складні події, висміювати ворога та підтримувати бойовий дух, – говорить автор. – Меми мають ряд характеристик, які роблять їх ефективною зброєю інформаційної війни: швидке поширення, емоційний вплив, простота сприйняття та адаптивність.
До речі, російська пропаганда також використовує вірусну природу мемів та велику кількість ботів, щоб насаджувати фейки, стереотипи і нав’язувати власну ідеологію. І їх систематичне поширення у ЗМІ та соцмережах здатне викривляти сприйняття і маніпулювати свідомістю інтернет-користувачів.
Російська «мемна війна» – це насправді форма інформаційної та психологічної боротьби, яка передбачає поширення мемів у соціальних мережах для досягнення стратегічних цілей – маніпуляцій настроями населення. Я ж за допомогою мемів намагаюсь привертати увагу до правди про війну і російську агресію та спростовувати російські фейки.
Саме з метою нівелювання інформаційного ворожого впливу, для зміцнення престижу Збройних сил України (інколи із долею легкої іронії, але в жодному випадку без перегибів та чорнухи) я створюю матеріали для популяризації служби та підтримки ЗСУ, рекрутингу, підтримки мобілізації та протидії її зриву, меми, які мотивують громадян стати до лав Сил Оборони України, висміюють дії ухилянтів, розвінчують міфи та кліше про ТЦК. Ти або в ЗСУ, або для ЗСУ! В рамках медіапроекту «ЗСУ допоможемо –швидше переможемо», який реалізує управління комунікацій ОК «Північ», зокрема у регіональних ЗМІ (газета «Чернігівщина»), телеграм- каналі «Чернігівський трибунал» та каналах партнерів. Якимось дивом у мене завжди знаходяться сили робити меми. Ця творчість допомагала підняти власний бойовий дух і, як виявилося, моїм читачам теж. Для мене це дуже цінно та важливо.
Також я співпрацюю зі своїм побратимом Валентином Буряченком (позивний «Редактор») в оформленні його чудових книжок. Так я робив частину мемів для його нової книги «НЕ ІПСО». Він пише гарні гуморески-сатирески, а я ілюструю їх влучними мемами».
Інформаційний фронт – це теж фронт. І дуже важливий. А сміх допомагає знизити рівень тривоги, покращити настрій та зміцнити соціальні зв'язки, фактично через «свої» жарти відбувається об'єднання «своїх». Українці сміються над окупантами, і цей сміх діє як гостра, безжальна зброя, яка наближає нашу Перемогу!
Марія Пучинець, фото Олександра Єрмоленка
Схожа публікація: «Морпех» створив у Чернігові під час окупації територіальну оборону
