Змінив лицарські обладунки на автомат з бронежилетом

Історик Олег Соломаха багато років професійно займався історичною реконструкцію та організовував показові лицарські змагання, середньовічні турніри тощо. Проте, з початком воєнних дій на Донбасі він був змушений кардинально змінити своє життя.

«Хотілося вивчати військову справу, а не папери в кабінеті»

Початок війни на Сході України Олег зустрів на рідній Львівщині. Не маючи досвіду проходження військової служби він намагався все ж таки потрапити до війська і згодом, у травні 2014 року, пішов добровольцем під час другої хвилі мобілізації у львівський батальйон територіальної оборони «Воля». Там він на початках обіймав посаду діловода штабу, що його сильно обурювало, адже вважав, що його місце на фронті зі своїми товаришами.

– Я написав багато рапортів щодо переведення на іншу посаду, хотілося вивчати військову справу, а не папери в кабінеті. Пізніше це дало позитивний результат і мене призначили на посаду – номер обслуги АГС. Там, у складі свого підрозділу вже безпосередньо виконував бойові завдання поблизу Кримського. Водночас при будь-якій нагоді я намагався потрапити на полігон аби практично навчатися, – зазначив Олег Соломаха.

Багато жахіть війни армієць побачив на Сході України, деякі згадує з великим сумом.

– Ми знаходилися у базовому таборі поблизу селища Побєда, що на Луганщині. Протягом декількох днів ворог нас обстріляв «Смерчами». Це було майже водночас з подіями в Іловайську. Перші два обстріли були неприцільними і нас дуже вчасно евакуювали, але декілька загиблих все ж таки було. Після масованих атак окупантів практично все було знищено там, але хрест на капличці так і залишився недоторканим, навіть жоден уламок в нього не влучив. І наразі він зберігається як реліквія в храмі Петра і Павла, що у Львові. В цьому хресті мабуть є якась божа сила, – пригадав воїн.

Історична реконструкції та середньовічні бої

Після звільнення в 2015 році Олег певний час шукав роботу та пізніше влаштувався вчителем предмету «Захист України» в одну з сільських шкіл. Водночас він продовжив займатися історичною реконструкцією та заснував лицарський клуб «Баннерет» головою якого він і є наразі. З історії відомо, що лицар-баннерет – це лицар феодальної епохи, який вів у бій загін важко озброєних кінних воїнів під особистим прапором із зображенням його власних геральдичних символів.

– Близько 15 років я цим займаюся. Це вже стало моєю місією – популяризувати наше галицьке лицарство 14-15 століття. Це є один з найбільш популярних періодів після Київської Русі. В інші часи про цей період мало що знали. Загалом історична реконструкція передбачає відтворення костюмів, обладунків, озброєння, традицій, ідеалів лицарства та інших елементів, тобто наше головне завдання – максимально відтворити історію цієї доби. У нас є практично все – від справжніх обладунків для реконструкції боїв до м’яких, які використовуємо на тренуваннях. Поряд з історичною реконструкцією ми приймаємо участь і в середньовічних боях. В Україні середньовічний бій є національним неолімпійським видом спорту з 2016 року. На мою думку, в першу чергу це потрібно молодому поколінню, – розповів вищезгаданий історик.

Олег Соломаха бере участь у різноманітних середньовічних турнірах, а також сам їх проводить. Поряд із всеукраїнськими змаганнями військовий бере активну участь і в міжнародних, зокрема у Білорусі, Швеції, Польщі, Словаччині, Угорщині, Австрії тощо. Як зазначає воїн, у змаганнях такого масштабу в Україні беруть участь навіть діти з 6 до 18 років.

– У себе в Нежухівській школі, де я викладав предмет «Захист України» та одночасно був вчителем історії, постійно проводив такі турніри серед дітей. Кожна дівчина одягала вбрання іноземної принцеси або королеви, а хлопці за середньовічними традиціями повинні були змагатися за їхні симпатію та посмішку. Переможець при цьому отримував звання – кращий лицар школи та обирав королеву краси і кохання. Всіх учасників ми заохочуємо призами та грамотами. Витривалість, мужність, впевненість і силу здобувають діти у таких двобоях. Карантинні заходи вносять свої корективи і такі турніри, на жаль, зараз припинені, – повідомив військовий.

Поряд з середньовічними боями, Олег Соломаха змагається також у кінних лицарських турнірах, що проводяться в Україні.

Участь у зйомках історичної кінострічки

Знання та досвід, здобуті роками знадобилися Олегу, коли його покликали зніматися в історичній кінострічці «Стрий. Легенда», яку цьогоріч вже презентували у кінотеатрах. Сюжет фільму обертається навколо долі сина саксонського лицаря, який втратив батька і матір, титул і багатство, але не втратив честь і гідність. Там він грав одну з головних ролей – лицаря Конрада.

– Вже пізніше псевдонім «Конрад» я залишив для виступів на турнірах і використання в армійському середовищі, до цього я був «Пан Збишко», – підкреслив армієць.

Поряд з основним захопленням воїн також активно займається і страйкболом – командною грою, у якій «бій» ведеться 6 міліметровими кульками з точних копій бойової зброї та одночасно вдосконалює свої професійні знання, зокрема нещодавно він брав участь у спецпроєкті «Коучинг для ветеранів», який був організований за підтримки Фонду Східна Європа.

Під час турнірних змагань Олег згадує деякі випадки, коли без витривалості можливо б і не вдалося закінчити розпочату справу.

– Перший раз, коли я був за кордоном, в Польщі – це була історична реконструкція з нагоди 600-річчя Грюнвальдської битви. Глядачів було тільки майже 200 тисяч і близько 2 тисяч лицарів зі всієї Європи. Тоді була досить спекотна погода – 42 градуси, а ми ще і в обладунках. Там був показовий бій, але тримати 30 кілограмів на собі в той день було досить важко. Без певної підготовки зробити цього можливо б не вдалося, – пригадав Олег Соломаха.

Усе середньовічне вбрання та зброя, що використовуються під час реконструкцій та лицарських боїв є унікальними. Хоча б справжній шолом ландскнехта чи алебарду наразі не можна купити ні в магазині, ні на базарі. Свої обладунки Олег вважає досить пристойними, проте польські мечі, на його думку, є кращими за якістю. Він придбав собі у Польщі три таких різноманітних клинки — вони не гострі, заокруглені, адже колячі удари взагалі на турнірах заборонені.

Наразі Олег Соломаха підписав контракт і проходить військову службу у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді, що на Івано-Франківщині, адже вважає, що потрібно і надалі захищати свою батьківщину. Згодом він повернеться до улюбленої справи, але допоки для себе твердо вирішив, що буде стримувати зі своїми побратимами ворога на східних кордонах.

Ігор Березинський,

спеціальний кореспондент Інформагентства МО України АрміяInform

Фото з особистого архіву Олега Соломахи

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?