Земельна революція: кому вона вигідна?

Подія. Землю — селянам. Кабінет Міністрів затвердив постанову про передачу землі у власність об’єднаних громад за межами населених пунктів. Інвентаризація земель державної власності, які підлягають передачі об’єднаним територіальним громадам (ОТГ), триватиме до кінця року. Очільник уряду В. Гройсман анонсував доручення Держгеокадастру відвести й передати землі за межами населених пунктів в управління ОТГ.

Коментар. У цьому повідомленні, що сприймається мало не як земельна революція, дещо викликає запитання.

Перше: чому все це робиться лише за постановою уряду, коли свого часу землю в селян відбирали ухваленим парламентом законом? І хто такий цей Держгеокадастр, що «передаватиме» землю сільським громадам? Це всього-на-всього «центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів». І то ці функції йому надано постановою уряду від 14.01.2015, доповненою постановою від 22.07.2016.

А от відбирали землю в селян «найвищим рівнем» — ухваленням законів про зміни до Земельного кодексу України. Спершу, ще понад півтора десятиліття тому, в селян,тобто у територіальних громад, сільських рад, було відібрано землі цих сільрад за межами села. Тобто така адміністративно-територіальна одиниця як сільська рада — залишилася, адже вона зазначена в Конституції України, в статті 70, про адмінподіл держави на області, райони, сільські ради. Остання — це територіально село, а також належні йому землі — поля, луки, ліси, вода. І ось усе це відібрали в сільрад і передали у володіння районної влади — райдержадміністрацій і районних рад. За кілька років — ще одна новація: від управлінням цими землями фактично відсторонили районні ради. Якими б вони не були, але це орган влади у формі самоврядування, обраний усіма мешканцями району, місцевий «парламент». На сесії хтось з депутатів візьме та й порушить питання: а кому це віддають, роздають таку-то землю в такому-то селі? А от з держадміністраціями все простіше: «потрібні» справи можна вирішувати тихенько, в кабінетах.

Далі — більше. Землі передали у відання вже навіть не районної влади, а отого самого Держгеокадастру, централізованої структури, зі своєю вертикаллю. Селян відсували від землі все далі й далі.

І ось тепер — «Землю — селянам!» Майже як демагогічне гасло 100-річної давнини, чи не головне з тих, котрими більшовики «купили» народ і захопили владу, згодом відібравши землю в того самого народу.

Тому, мабуть, землю селянам нині треба повертати так, як і відбирали: законами держави, ухваленими парламентом. І в нашій Верховній Раді вже не перший рік лежать аж кілька законопроектів про повернення земель за межами сіл сільським громадам. Якийсь з них треба нарешті ухвалити чи, може, об’єднаний законопроект. Подані відрізняються визначенням розпорядника земель — це будуть усі громади чи лише об’єднані, формою управління землями — буде це власність чи лише право розпорядження, та формою контролю.

І чому уряд говорить лише про передачу земель ОТГ, об’єднаним територіальним громадам? Як же решта — тисячі існуючих сільрад? Адже ОТГ, хоч їх уже й сотні, об’єднали поки що меншість сільрад країни. Чи не схоже це на всю ту політику заманювання, мало не заштовхування, селян до ОТГ, яку ми бачимо нині? Насамперед фінансового, а тепер уже буде й земельного.

Наостанок наведу зовсім свіжий приклад.

Посадовець РДА на Київщині вимагав $100 тисяч хабара. Правоохоронці затримали начальника юридичного відділу однієї з райдержадміністрацій Київської області за підозрою у вимаганні 100 тисяч доларів хабара. Про це повідомила Генпрокуратура.

Хабар чиновник вимагав за видачу документів щодо оренди земель рекреаційного призначення, водного фонду та невитребуваних паїв на території Переяслав-Хмельницького району

Порушено кримінальне провадження за статтею Кримінального кодексу 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), що передбачає позбавлення волі строком від 5 до 10 років з конфіскацією майна.

Тут можна здивуватися хіба що розміру хабара, який вимагав чиновник всього-на-всього районного рівня. Адже 100 тисяч доларів — це нині за курсом майже 2 мільйони 800 тисяч гривень. Видно, надто вже дорога земля у пристоличній Київській області. Немарно ж довкола неї, як і довкола землі в столиці та її передмістях, стільки кримінальних оборудок.

Петро АНТОНЕНКО,

редактор газети «Світ-інфо», м. Чернігів

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?