За що Facebook забанила «українські» сторінки

16 вересня соцмережа Facebook видалила сторінки сайтів Znaj.ua, Politeka, Hyser, Akcenty. За що вона їх так покарала, як на це відреагували самі сайти та медійні експерти, а також чого чекати від Facebook далі – розбирався «Детектор медіа».
Автор: Володимир Рихліцький

Загалом, як зазначалося в офіційному релізі Facebook, адміністрація соцмережі видалила 149 сторінок, більшість із яких мали стосунок до холдингу «Знай медіа». Сюди входять сайти, Znaj.uaPoliteka.netAkcentyHyser і Clutch.ua.

Втім, попри те, що адміністрація Facebook ще у 2016 році оголосила, що боротиметься з фейковими новинами, заблокували ці сайти не за поширення дезінформації чи маніпуляції, а за порушення правил соцмережі. Зокрема, за те, що сторінки «накручували» кількість підписників навіть на тих пабліках, де не було контенту.

Менеджер з публічної політики Facebook в Україні Катерина Крук уточнила, що холдинг «Знай медіа» пов’язують із приватним PR-агентством Pragmatico. «Ми пов’язуємо цю мережу із PR-фірмою Pragmatico, яка, зокрема, брала замовлення і на політичний піар, в тому числі й чорний», — написала вона на своїй сторінці у Facebook.

У дослідженні аналітичного центру Atlantic Council’s Digital Forensic Research Lab, опублікованому на сайті Medium.com, детальніше описується схема роботи цих Facebook-сторінок.

«Велика кількість сторінок, створених 22 грудня 2018 року, не містила жодного повідомлення. З 18 створених цього дня сторінок 12 (66%), які належали до бренду Politeka, не мали жодного контенту. З 19 сторінок бренду Znaj не мали контенту 16 (84%)», — зазначається в дослідженні. Його автори наводять докази того, що підписниками цих сторінок були боти, за що, власне, Facebook і видалила самі сторінки та профілі тих, хто їх адміністрував.

«У середньому 14 153 користувачі стежили за кожною з порожніх сторінок бренду Politeka і 12 307 — за порожніми сторінками Znaj. Така кількість підписників є незвично високою для сторінок без контенту та схиляє до думки про використання неавтентичних технік нарощування аудиторії», — зазначають автори дослідження.

Зв’язок Pragmatico з накруткою відвідуваності сторінок «Знай медіа» підтвердило і журналістське розслідування «Я – бот» проекту «Слідство.інфо». Журналіст Василь Бідун, який під прикриттям працював «ботом» у Pragmatico, розповів «Детектору медіа», що щодня писав сотні коментарів від фейкових акаунтів під постами різних медіа у Facebook. Як правило, це були сторінки саме холдингу «Знай медіа» (Znaj Media): Znaj.ua, Politeka, Akcenty та Hyzer.

Як відреагували сайти?

Сайти Znaj.ua та Politeka відреагували на блокування сторінок заявами приблизно однакового змісту. Вони відкидають звинувачення у використанні фейкових сторінок, стверджують, що «не боти і не тролі» та заявляють, що нібито таким чином політики хочуть обмежити свободу слова.

«Ми наполягаємо на відновленні роботи нашої сторінки. Дуже прикро припустити, що всесвітньо відома компанія могла стати жертвою маніпуляцій з боку політичних сил України, які прагнуть заткнути роти відомим медіа, які піддають критиці їх діяльність», — йдеться у заяві Znaj.ua.

Приблизно так само була сформульована заява від сайту Politeka. Автори сайту використовували навіть ті ж самі фрази.

«Ми віримо в те, що всесвітньо відома компанія не буде йти на поводу у політичних сил України, які мріють змусити замовкнути відомі медіа, заткнути очі і вуха читачам», — зазначається в тексті заяви Politeka.

Щодо співпраці з PR-агентством Pragmatico, то в заявах ішлося про те, що компанія лише надавала їм «консультаційні послуги з просування у соціальних мережах» і ці відносини були короткостроковими.

Про що взагалі пишуть ці сайти?

Однак сайти холдингу «Знай медіа» складно назвати поборниками свободи слова. Опитані «Детектором медіа» експерти вважають їх маніпулятивними ресурсами. Znaj.ua та Politeka, приміром, неодноразово порушували журналістські стандарти та опинялися в першій десятці неякісних медіа.

Зокрема, у жовтні минулого року Інститут масової інформації спільно з проектом Texty провели дослідження серед найбільших українських інтернет-ресурсів на предмет поширення фейків, маніпулятивних новин із сумнівних джерел. Сайти Znaj.ua та Politeka опинилися на третьому та четвертому місцях.

За словами виконавчої директорки Інституту масової інформації Оксани Романюк, під час моніторингів експерти ІМІ неодноразово фіксували порушення журналістських стандартів.

«Сайти заблокували не за контент, а за порушення правил розповсюдження реклами. Ці сайти дійсно займалися досить агресивним СММінгом. На цьому була побудована їхня концепція. Водночас ми довгий час фіксували на сайтах Znaj.ua та Politeka надзвичайно велику кількість фейків. Починаючи з того, що до Землі летить астероїд чи по небу пролягла лінія, яка розділить землю надвоє, і закінчуючи політичною “чорнухою”», — підкреслює Оксана Романюк.

Тому опитані «Детектором медіа» медійні експерти переважно схвально сприйняли новину про те, що Facebook заблокувала сторінки цих ресурсів.

Чи правда, що це популярні ресурси?

За даними SimilarWeb, у серпні цього року Znaj.ua відвідали понад 33 млн людей. При цьому місячна аудиторія сайту, у порівнянні з даними за травень, зросла на понад 15 млн користувачів. Понад 92 % людей, які читають Znaj.ua, проживають в Україні, близько 4 % — у Росії.

За даними SimilarWeb, сайт Politeka з березня мав приблизно таку ж місячну аудиторію як Znaj.ua. та схожу динаміку росту. А за підсумками серпня вона знизилася до 27 млн. Понад 90 % аудиторії сайту – з України.

У розділі «Новини та медіа» в українському сегменті інтернету сайти Znaj.ua та Politeka займають третє та четверте місце, поступаючись лише новинному агрегатору ukr.net та виданню «Обозреватель» (дані SimilarWeb).

За даними Bigmir.net, сайти Znaj.ua та Politeka посідають перші місця в рейтингу за відвідуваністю. При цьому, загальна частка аудиторії холдингу «Знай медіа» (Znaj.ua, Politeka, Hycer, Akcenty) сягає 70 % за підсумками останнього місяця.

Соціальні мережі, за даними SimilarWeb, приносили п’яту частину трафіку (20,2 %) для сайту Znaj.ua. При цьому 87,61 % припадало на Facebook. Для сайту Politeka соцмережі відігравали ще меншу роль — 12,3 % користувачів переходили на ресурс із соцмереж. Із них майже 85 % — із Facebook.

Що далі?

Керівник програм нових медій у громадській організації «Інтерньюз-Україна» Віталій Мороз пояснює: хоча соцмережі не були основним джерелом трафіку для цих сайтів, проте додавали впливу.

«Соціальні мережі є лише одним із джерел трафіку для маніпулятивних сайтів, як-то Znaj.ua чи Politeka. Власники сайтів використовували інструменти реклами у Facebook, аби приводити користувачів соцмереж на сайти, й ці показники сягали 20%. Тобто, основна аудиторія сайтів все ж таки приходить через посилання, а це скоординована робота з такими інструментами, як ukr.net чи мережі обміну трафіком. Однак соцмережі давали впливових користувачів. В Україні присутність у соцмережах — це присутність і в очах лідерів думок і політиків. Як на мене, інвестори цих сайтів зараз думають, чи продовжувати їм інвестувати в ці ресурси з огляду на видалення основних сторінок у Facebook», — зазначив експерт.

За його словами, хоч блокування сторінок і не пов’язане з контентом, Facebook уважно стежить за скоординованою неавтентичною поведінкою, яка порушує правила соцмережі.

Головний експерт з медійного права Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай вважає, що, з огляду на те, що Facebook розглядає це як порушення власних стандартів, то шансів на відновлення сторінок – мало. «Facebook підійшов до дійсності цих суб’єктів не з контентно-змістовного погляду, а з поведінкового. Контент тут грає роль як ідентична інформація, а не його правдивість чи неправдивість», — наголошує він.

Погоджується з ним і керівний партнер агентства цифрових комунікацій PlusOne Максим Саваневський: «Навряд чи їм вдасться відновити ці сторінки, оскільки Facebook не просто заблокував, а зробив із цього ціле розслідування та пресреліз. Тому, думаю, що це безповоротно».

Натомість, за його словами, «Знай медіа» можуть знову створити такі сторінки, і це є просто питанням часу та грошей. «Це коштує орієнтовно 25 центів за одну людину, яка лайкне сторінку. Відповідно, якщо їм потрібно 400 тисяч людей, то це обійдеться у 100 тисяч доларів», — зазначає експерт.

Крім того, за словами Саваневського, основною проблемою є те, що Facebook фактично не бореться з дезінформацією. Новостворені акаунти можуть поширювати маніпуляції, не порушуючи правил соцмережі.

«Через ці ресурси можна просувати інформацію, яка може мати неправдивий та маніпулятивний характер, і таргетувати її на окремі аудиторії людей. Це те, що Facebook дає можливість робити, і навіть закриття цих акаунтів не створює великих проблем для того, щоб, наприклад, через рекламні інструменти просувати контент сайтів Politeka чи Znaj.ua для специфічної аудиторії. Наприклад, можна взяти новину, яка має маніпулятивний характер, і таргетувати її через рекламні інструменти для вчителів, які проживають у Чернівецькій області, щоб ці люди склали думку з приводу чогось, наприклад медичної реформи», — каже Максим Саваневський.

Тож наступним кроком з боку Facebook в Україні мало би стати запровадження дієвих інструментів для протидії дезінформації. Компанія вже робить кроки в цьому напрямку: зменшує охоплення такого контенту, карає групи, видаляє фейкові акаунти, розробляє технології розпізнавання глибинних фейків.

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?