З успіхом пройшов творчий вечір українських співачок Інни й Тетяни Чабан

У Чернігові з великим успіхом пройшов ювілейний творчий вечір відомих українських співачок Інни й Тетяни Чабан.

Імпреза. Викупані в оваціях
Цього прекрасного дня у просторому залі обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм було багатолюдно. Причому сюди завітали люди різного віку, професій і уподобань: це й молодь в українських вишиванках, і турботливі матусі з дітлахами, й сивочолі ветерани, освітяни та медики, військові, зокрема учасники АТО, поети, журналісти, актори та музиканти, представники влади… Популярний далеко за межами рідного Придесення дует відзначив 25-ліття творчої діяльності чарівною імпрезою для душі під дивовижною назвою «Alter Ego» – у перекладі з латини «інший я». Практично кожна пісня супроводжувалася оваціями. У Чернігові Інну й Таню люблять, адже щирих шанувальників у них – тисячі!

Ювілейний концерт дуету Тетяни та Інни Чабан дивіться тут:

Природа щедро наділила їх вродою, розумом і талантом. Сестри-близнята Інна й Тетяна Чабан за фахом – медики. Інна завідує імунологічною лабораторією в Чернігівському обласному центрі з профілактики та боротьби зі СНІДом; а Тетяна – завідувач клініко-діагностичної лабораторії обласної лікарні. І ця важлива, відповідальна робота їм дійсно подобається!

Проте не лише в Чернігові, а й далеко за межами рідного міста вони відомі, як дует авторської пісні. Їм не раз влаштовували справжні овації у столичному палаці «Україна», Національній спілці письменників і в нашому обласному академічному музично-драматичному театрі ім. Тараса Шевченка.

Сестри Чабан – лауреати Міжнародної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» та багатьох інших престижних фестивалів і конкурсів. Наразі саме в їхньому прекрасному виконанні звучить пісня «Білі ангели», за яку ми з Тетяною Дзюбою, як автори слів і музики, стали лауреатами Міжнародної премії авторської пісні імені Василя Симоненка.

А ще вони – буквально нерозлучні: і на сцені, і в житті. Чоловіки Інни й Тані – теж відомі та шановані люди на Придесенні. Андрій Жиденко, чоловік Тетяни, – головний лікар обласної лікарні, а Ігор Лютницький, з яким узяла шлюб Інна, – трудиться лікарем-офтальмологом у центрі мікрохірургії ока обласної лікарні.

Під час навчання в Київському медичному університеті, сестри грали в студентському театрі естрадних мініатюр. Там вони познайомилися з Ігорем, який теж чудово грає на гітарі, співає і створює вірші та пісні. А невдовзі Ігор познайомив їх зі своїм однокурсником і другом – Андрієм. Сталося це, коли студенти приїхали попрацювати восени в колгоспі, до села Бобрик: збирали моркву, буряки, яблука, капусту. Виявилося, що всі вони – Інна, Таня, Ігор та Андрій – мешкають в одному гуртожитку. Тож хлопці почали ходити в гості до дівчат.

Вони нас, звичайно, відрізняли, – розповідає Тетяна Чабан. – Та були такі випадки, коли, наприклад, я в гуртожитку одягну Іннин халат. Підходить Ігор і раптом починає мене обіймати… А потім уже виявлялося, що це – не Інна, а я. Проте ми, звісно, не ображалися, сприймали це з гумором… До речі, у вузі викладачі також нас нерідко плутали, чим ми кілька разів все ж скористалися. Пам’ятаю, був дуже складний екзамен з органічної хімії, і мені довелося піти на такий собі шантаж, – посміхається Тетяна. – Тому що сестра відповідала перша і їй тоді поставили «четвірку». Це була дуже висока оцінка з органічної хімії. А я щось не знала, тому мені хотіли поставити «трійку». А я кажу: «Як же так, от моя сестра гірше знає, ніж я, питайте мене ще. Я мушу отримати не менше, ніж «4»!.. І що ви думаєте? Одержала таки «четвірку».

– Втім, одного разу на іспитах вам все-таки довелося скористатися своєю дивовижною схожістю.

– Так, це трапилося на випускному курсі. Інна тоді була вагітна, чекала дитину, тому мені довелося за неї складати екзамен. Спочатку сама отримала «відмінно», потім зайшла замість сестри. Дуже старалася, щоб Інна теж мала «п’ятірку». Викладачі так нічого й не помітили…

– Отже, закохані одружилися: Інна з Ігорем – на початку зими, а Ви з Андрієм – у листопаді 1987-го. Тобто ви – понад 30-ти років у щасливому шлюбі!

– Народилися діти: у Інни – Богдан і Валерія, у мене – Ярослав і Назар. До нас приходила Інна, й Назарчик, мій менший синок, коли ще був зовсім малим, дуже радів із того. Але трішки хвилювався – дивився, що вона надто схожа на мене, й казав: «А ти – моя матуся чи не моя? Може, це тьотя Інна мене народила?!»… Отак от переживало моє дитя! І те ж саме було, коли я приходила в гості до сестри.

– Але тоді хвилювалася вже маленька Валерія – донька Інни!

– Старші діти – Богдан і Ярослав – теж найкращі друзі, нині вони вже здобули вищу освіту, працюють, а свого часу, пам’ятаю, разом натхненно грали на фортепіано, люблять музику та пісні. Валерія навчається в академії, у вільний час – грає та співає. А Назарчик – уже десятикласник школи № 1. Летить час!

– Цікаво, хто ваші невістки?

– Моя невістка, Надія, за фахом – економіст-міжнародник, навчається в аспірантурі, готує вже кандидатську дисертацію. А невістка Інни, Альона, – вродлива молода жінка з чарівним голосом, яка закінчила музичне училище і Київський національний університет культури та мистецтв (за спеціальністю – режисер телебачення і радіо).

– Маєте вже онуків?

– У мене й Андрія – онук Владислав, у Інни та Ігоря – онучка Варвара, яка теж небайдужа до мистецтва, часто наспівує в дитсадку улюблені пісні. А коли вона не хоче їсти, то пояснює вихователькам, що буде балериною, тому мусить змалечку дбати про свою фігуру, бути тендітною. Кмітлива дівчинка!

Уся наша родина живе в любові та злагоді, і це – щастя! – переконана Тетяна Чабан. – Чоловіки своїм коханим дарують квіти, а жінки присвячують їм чарівні, зворушливі пісні.

– Ви успішно виступили на Всеукраїнському фестивалі «Мелодії душі» в Івано-Франківську (кращою піснею визнали на фестивалі саме патріотичну пісню «Моїй Україні», яку створила ти), а на XII Всеукраїнському фестивалі мистецтв студентів-медиків та працівників лікувальних установ України – «Ліра» (здобули друге місце). І ось творчий вечір із чудовою, дуже оновленою програмою!

– Взагалі, 25 років творчої діяльності пов’язані з 1993-м, коли ми стали лауреатами легендарного Всеукраїнського фестивалю «Червона рута». Тож, готуючись до ювілейного свята, ми суттєво оновили репертуар. Наприклад, виконали знамениту «Серенаду» Шуберта (оригінальний текст українською – Олени Пчілки), інші класичні твори. Вперше у нашій програмі – популярна народна пісня «Місяць на небі», яку так любила і співала наша бабуся. Є нові авторські пісні, зокрема «Вечірня пісня», котру я створила на вірші Олени Теліги. Ми виконуємо і пісню Миколи Мозгового «Минає день» та славетну «Черемшину»… Співаємо під нерозлучну гітару і під «мінусову» фонограму. Прагнемо постійно урізноманітнювати репертуар.

– Втім, на творчому вечорі прозвучали й ваші блискучі пісні на вірші Ліни Костенко – «Осінній день» та «Ставить осінь на землю свою золоту жирандоль», Лесі Українки – «Пречистії зорі», які вже полюбилися слухачам і глядачам.

– Безумовно, ми завжди їх виконуємо, на всіх наших концертах!

– Були й зворушливі вітання від талановитих родичів…

– Назарчик зіграв «Музичну історію», сучасний твір. А моя невістка, Альона Лютницька, виконала «Тінь твоєї посмішки» – відомих зарубіжних авторів Дж. Менделя і Пола Френсіса, а також – гарну пісню «Очі на піску», створену Ігорем Покладом та Юрієм Рибчинським.

– Кого можете виокремити з молодих українських співаків?

– Відверто кажучи, нинішнім пісням не вистачає хороших, талановитих слів. Виконавці є, однак справжня пісня – це поєднання глибоких поетичних слів і проникливої музики. Зате вічно молодими, незабутніми залишаються пісні Володимира Івасюка та Миколи Мозгового. От у кого варто повчитися нашій молоді!

– А як Вам «Океан Ельзи»?

– Кілька пісень поспіль можу послухати, не більше. З цієї ж причини…

– Ви почуваєтеся дійсно щасливими!

– А як же інакше? Скільки людей прийшло. З Києва водночас 16 наших одногрупників приїхали.

– Гаразд, свято завершилося. Що далі?

– Плануємо все-таки випустити компакт-диск і збірку віршів та пісень із нотами.

Інна й Тетяна Чабан та їхні шляхетні чоловіки – Ігор і Андрій – зичать усім читачам прекрасного, відданого, щирого та чарівного кохання. Бо саме кохання, як і здоров’я, – найважливіше в житті кожної людини. Любов окрилює, надихає, одухотворяє; робить нас кращими, добрішими, людянішими та мудрішими. Тому більшість пісень Інни та Тетяни – оптимістичні, наснажені чудовою, позитивною енергетикою: про кохання і любов, ніжність та гармонію, радість і щастя, віру та надію.

Адже вони й зараз по-справжньому закохані!

Сергій Дзюба

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?