Як влада Чернігова зробила містян жебраками

Незвичайне рішення ухвалила Чернігівська міська рада на сесії 31 січня 2019 року. Вона звернулася до Президента та Прем’єр-міністра з проханням виділити кошти з державного бюджету для допомоги мешканцям міста в оплаті житлово-комунальних послуг під час опалювального сезону. Бо, в основному, кошти, які просять, мають піти на оплату опалення.

Яка мотивація цього доволі незвичного кроку — взяти і отак от просити, старцювати гроші?

Причина у величезних боргах, що набралися у мешканців за минулий рік. Найбільші, звичайно, за опалення. Насамперед, там, де мешканці живуть у багатоквартирних багатоповерхових будинках, які опалюють або підприємства «Облтеплокомуненерго» (більша частина) або Чернігівська ТЕЦ.

Не кращі справи і в так званому приватному секторі, точніше б його назвати індивідуальним, адже і в багатоповерхівках майже все житло давно приватизовано. У цьому індивідуальному секторі мешкає величезна частина жителів міста, це цілі його райони — Лісковиця, Подусівка, Коти, Бобровиця, інші. Тут люди опалюють житло самі і майже всі — газовими котлами. Лише останнім часом, через постійне подорожчання газу, все більше переходять на тверде паливо — вугілля, брикет, дрова. Хоч з цим мороки більше, та й це теж не так дешево.

В обох секторах, і колективному, й індивідуальному, по простих людях серйозно вдарило вже не перше подорожчання газу, у листопаді, коли від подорожчав майже на чверть.

Водночас вдарила по людях і друга неприємна новація — зміна порядку нарахування субсидій, насамперед на опалення та загалом на газ. Зміна в гірший бік, відтак, кількість їх одержувачів різко скоротилася: по області на 40 %, а по місту ще більше, майже удвічі. Наприклад, якщо у грудні 2017-го за рахунок субсидій чернігівцям за послуги «Облтеплокомуненерго» держава компенсувала 42 мільйона гривень, то у грудні 2018-го — лише 21 мільйон.

Це ще раз засвідчило, що бадьора заява вищої влади країни при осінньому подорожчанні газу, що, мовляв, не турбуйтеся, все буде компенсоване субсидіями, виявилася черговою, вибачте за різкість, брехнею, притому, свідомою.

Постійно дорожчають також електрика, вода, інші послуги. І ось сумний результат: станом на 1 січня цього року сукупна заборгованість мешканців Чернігова за житлово-комунальні послуги склала 241 мільйон гривень. Майже чверть мільярда! І от тепер таку величезну суму (чи вже скільки там «кинуть») просто і наївно просять з державного бюджету.

Наївно, бо, власне, на якій підставі давати? Юридичних — жодної. І чим Чернігів такий особливий серед інших обласних міст країни, а до них можна додати й тисячі інших населених пунктів? Невже тільки тим, що під час недавнього візиту до міста Президент Петро Порошенко назвав міського голову Владислава Атрошенка своїм другом? І невдовзі фото їх у парі з`явилося на розісланих містом вітальних листівках і навіть на сіті-лайтах і величезних білбордах вулицями. Але можливо, і в інших містах є мери-друзі президента і там теж висять подібні білборди?

Ну, а якщо ми дійсно особливі, тоді можна просити чверть мільярда. Але навряд чи з цим погодяться мільйони українців у інших містах, селищах і селах.

Отже, юридичних підстав просити таку подачку — жодних. Але можуть сказати, що є моральні підстави. Вони в тому, що як це можна було довести мільйони громадян до такого стану, що вони змушені просити, через свої місцеві органи влади, не що інше, як пожертви на елементарне виживання? За суттю, милостиню, як жебракам, чи й дійсно жебракам.

Чому люди, населення, а тепер уже в чергове — виборці мають такі зарплати і пенсії, яких не вистачає навіть на виживання? Невже люди в цьому винні? Чи, може, й винні…

Петро АНТОНЕНКО,

редактор газети «Світ-інфо, спеціально для видання sknews.net

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?