Як реформується оборонно-промисловий комплекс України

Реформування оборонно-промислового комплексу України: проблеми та шляхи вирішення.

Такою була тема слухань, які нещодавно провів Комітет з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України.

Питання, пов’язані з реформуванням підприємств оборонної промисловості надважливі для будь-якої країни світу. Надто для України, яка четвертий рік поспіль відстоює свою незалежність. Підвищення ефективності роботи «оборонки» — це не лише питання зміцнення власних Збройних Сил, а й відчутний поштовх для економіки держави, розвитку науково-технічного потенціалу

До участі в комітетських слуханнях із питань реформування оборонно-промислового комплексу України (ОПК) запросили народних депутатів —членів комітету, Апарату Ради національної безпеки і оборони України, представників Міноборони та інших центральних органів виконавчої влади, Державного концерну «Укроборонпром», представників підприємств, установ та організацій оборонної сфери.

Голова комітету Сергій Пашинський зазначив, що вітчизняний оборонно-промисловий комплекс із системою управління об’єктами державної власності, організованою за зразком радянського ВПК, у сучасних умовах потребує глибинних реформ. Незважаючи на ухвалення в Україні останніми роками основних стратегічних і концептуальних документів із питань оборони та безпеки держави (зокрема, Воєнної доктрини, Стратегічного оборонного бюлетеня, Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України до 2021 року тощо), ситуація з реформуванням вітчизняного ОПК залишається складною.

Зокрема, секретар комітету Юрій Вінник зауважив, що сьогодні надзвичайно гостро стоїть питання щодо оптимізації ціноутворення на продукцію оборонного призначення, яка б сприяла встановленню фінансового компромісу між інтересами держзамовника та підприємствами «оборонки». Наприклад, система розрахунків собівартості продукції, яка існує нині, не дає змоги підприємствам отримувати ринкові норми прибутку. Економія ж витрат на виробництво зменшить ціну оборонної продукції, проте з великою ймовірністю вплине й на зниження якості виробів, які постачатимуть у війська. А цього допустити не можна. Обговорювали й питання про надання певних податкових пільг підприємствам, що самостійно реінвестують свій прибуток у розвиток власної виробничої бази.

Також запропоновано законодавчо лібералізувати порядок виходу на експортні ринки підприємств, які безпосередньо виготовляють продукцію військового або подвійного призначення.

Крім того, запропоновано позбутися всіх монопольних факторів, які обмежують конкуренцію в галузі та створюють корупційні ризики. Такий прецедент виникає через те, що під час виконання оборонного замовлення підприємства ОПК державної форми власності від самого початку мають пріоритет у фінансуванні державою. Та ще й аж ніяк не сприяє чесній конкуренції той факт, що на ДК «Укроборонпром» покладено одночасне виконання двох взаємовиключних функцій — регуляторної та господарської.

Своєю чергою заступник міністра економічного розвитку й торгівлі України Юрій Бровченко вів мову про необхідність внесення змін у систему управління державними підприємствами та запропонував позбутися неефективних активів, здійснити корпоратизацію, а із часом і приватизацію підприємств. Наразі Мінекономрозвитку здійснює відповідний аналіз для визначення неефективних державних підприємств «оборонки». Крім того, міністерство внесло такі пропозиції: забезпечити підприємствам ОПК незалежно від форми власності умови для самоінвестування, беззбиткової діяльності; переглянути принципи засекречування оборонних закупівель; визначити порядок проведення частково відкритих закупівель.

Заступник генерального директора ДК «Укроборонпром» із зовнішньоекономічної діяльності Денис Гурак докладно розповів про те, як відбуватиметься реформування Державного концерну. Зокрема, передбачають запозичити європейський досвід і піти шляхом трансформації й реструктуризації. Тобто задля підвищення виробничої ефективності підприємств, що входять до Державного концерну, пропонують об’єднати їх у холдинги або корпорації. Водночас розглядають ініціативу проводити тендер для «обрання консультанта світового рівня», який і має «довести до завершення корпоративну трансформацію й реструктуризацію». Під час слухань ця пропозиція спричинила певний резонанс і стала приводом до жвавого обговорення. Проте в «Укроборонпромі» переконані, що від того, наскільки прозоро та з дотриманням міжнародних стандартів відбудеться процес реформування структури, залежатиме в майбутньому залучення в оборонну промисловість країни іноземних інвестицій.

Уповноважений представник Міноборони полковник Владислав Шостак, заступник директора Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки, відзначив великий прогрес у частині залучення приватного сектору економіки до виконання державного оборонного замовлення. За його словами, 2014 року ДК «Укроборонпром» виконував близько 60% оборонного замовлення, а нині його частка становить 45%. Основне завдання оборонного відомства полягає в забезпеченні війська сучасним озброєнням, тому Міноборони готове працювати з вітчизняними підприємствами будь-якої форми власності. І тут привабливішими є приватні підприємства: вони гнучкіші, швидко реагують на потреби армії й дедалі більше дбають про якість продукції. Представник військового відомства підкреслив, що військові зацікавлені в співпраці саме з вітчизняним ОПК, оскільки закупити озброєння — це тільки одне питання, важливо забезпечити технічне супроводження його експлуатації протягом усього життєвого циклу.

Пропозиції щодо реформування підприємств ОПК в Міноборони підготували, спираючись на результати науково-дослідної роботи «Фабрика», яку здійснив Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки ЗС України. До речі, це дослідження довело перевагу в ефективності принципу корпоративності (коли всі учасники корпорації зацікавлені в кінцевому результаті) над адміністративними важелями управління.

***

За результатами обговорення, з метою прискорення процесу реформування вітчизняного ОПК учасники комітетських слухань підготували рекомендації, серед яких, зокрема, такі:

— удосконалити законодавство України з метою лібералізації порядку передачі товарів військового та подвійного призначення, яка дасть змогу здійснювати експортно-імпортні операції в оборонній сфері всім суб’єктам господарювання — резидентам України, які є виробниками цієї продукції;

— розробити дорожню карту реформування системи стандартизації й технічного регулювання у сфері розроблення й виробництва продукції та оптимізації порядку калькулювання ціни продукції оборонного призначення, щоб забезпечити баланс інтересів державних замовників і підприємств оборонно-промислового комплексу під час закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, яка здійснюється без застосування конкурентних процедур;

— внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про здійснення корпоратизації державних підприємств оборонно-промислового комплексу України та особливості управління корпоратизованими підприємствами в оборонно-промисловому комплексі України;

— розглянути можливість запровадження пільг щодо податків та обов’язкових платежів підприємствам оборонно-промислового комплексу, які вкладають власні кошти у розвиток виробничої бази;

— у зв’язку із численними публікаціями в ЗМІ щодо наявності корупційних ризиків та фінансово-господарських порушень, котрих припустилися державні підприємства оборонно-промислового комплексу, які входять до складу Державного концерну «Укроборонпром», та їхні посадові особи, створити постійну міжвідомчу робочу групу з контролю над використанням бюджетних коштів під час виконання державного оборонного замовлення із залученням до її складу представників Генеральної прокуратури України та Державної фіскальної служби України.

Андрій ЛИСЕНКО

«Народна армія»

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?