«Велике вухо» Кремля активно діє на Донбасі

У шахтах Донбасу, крім бронетехніки та РСЗВ, знайшлися й сучасні станції РТР та РЕБ російського виробництва. Проте українські фахівці вже не дозволяють агресору панувати в радіоефірі.

За повідомленням групи «ІС», протягом лютого — березня нинішнього року безпосередньо в районі проведення антитерористичної операції неодноразово були зафіксовані російські маневрені групи радіоелектронної боротьби та радіотехнічної розвідки (РЕБ та РТР). Вони достатньо активно орудують уздовж усієї лінії розмежування на Донбасі. При цьому окупанти навіть не особливо приховують те, що використовують у зоні конфлікту новітнє радіоелектронне озброєння, створене в РФ лише кілька років тому.

Так, «у зоні відповідальності» так званого 2-го армійського корпусу народної міліції «ЛНР» силами української військової розвідки було зафіксовано використання окупаційними формуваннями новітнього комплексу РЕБ «Леер-3» (РБ-341В), що призначений для гарантованого пригнічення сигналів передавачів мобільного зв’язку в зоні своєї дії. По суті він являє собою аеродинамічний передавач перешкод, який скидається за допомогою БпЛА над територією противника (в комплекті до нього йдуть два БпЛА типу «Орлан-10»). При цьому він здатний достатньо ефективно завадити роботі абонентських терміналів стільникового зв’язку або навіть унеможливити її на досить значній за площею ділянці.

Комплекс «Леер-3» лише три роки тому розробив петербурзький «Специальный технологический центр» для використання саме у військових цілях. За допомогою цього комплексу цілком можливо «покласти» в зоні бойових дій, тобто у визначеному районі, весь стільниковий зв’язок…

Звісно, поява в окупантів на Донбасі такого роду апаратури не є якоюсь забаганкою їхніх командирів або «випадковим збігом обставин». Все це частина цілеспрямованої високотехнологічної підтримки дій окупаційних формувань і місцевих колаборантів правлячим нині в Росії режимом. Принаймні «мирні путінські шахтарі та трактористи» ВЖЕ змогли налагодити видобуток «у шахтах Донбасу» важкої та легкої бронетехніки, артилерійських установок та різної «дрібноти» штибу зенітних установок, мінометів та інших гранатометів. Здається, що «шахти» з військовими станціями РТР та РЕБ, сучасними ЗРК та іншим високотехнологічним обладнанням НЕукраїнського походження явно найближчим часом будуть також виявлені на Донбасі тими ж «мирними шахтарями та трактористами». Інакше навіть такі недолугі пояснення з боку кремлівського режиму факту свого військового втручання у внутрішні справи України, а по суті — відвертого та нахабного здійснення військової агресії проти нашої країни, тим більше із застосуванням дуже «специфічного» обладнання, навряд чи зможуть служити як «фіговий листок».

До того ж під час нинішньої війни на Донбасі нерідко бувало, що російські «бійці радіоефіру» навіть не вважали за доцільне маскуватися «під ополченців» або якось приховувати свої відверто ворожі дії щодо України та її війська.

Так, протягом 2016 і 2017 років, за повідомленнями українських прикордонників, були зафіксовані спроби окупантів вести активну радіотехнічну розвідку в морському та повітряному просторах, безпосередньо прилеглих як до зони збройного конфлікту, так і в самій зоні. Наприклад, ще з весни 2016 року регулярно фіксувався вихід в акваторію Азовського моря російського військового корабля «Тихий Дон» і ведення ним РТР у районі, безпосередньо прилеглому до зони бойових дій, іноді за 18–19 кілометрів від українського узбережжя в районі Маріуполя.

Загалом протягом активних бойових дій на Донбасі вже було зафіксовано застосування окупантами низки відповідних сил та засобів. Зокрема безпосередньо в районі АТО було застосовано добре відомі ще з радянських часів комплекси РТР і РЕБ типу Р-330 «Мандат», спеціалізовану радіолокаційну станцію 1Л219М «Зоопарк-1», а також — станції «Леер-2», «ФАРА», «Шиповник-Аэро» (пригнічує ворожі БпЛА), «Ртуть-БМ» (глушить крекінговий зв’язок та сигнали радіопідривачів) та Р-330Ж «Житель».

Засоби РЕБ та РТР окупанти використовують на Донбасі для виконання різноманітних завдань. Їх можна розділити на три великі блоки або головні напрямки.

Перший — це безпосередньо радіотехнічна розвідка, тобто добування інформації щодо ЗСУ за допомогою радіоелектронних засобів, зокрема і в першу чергу про аналогічні засоби, які застосовує українське військо.

Другий напрямок — створення перешкод або навіть унеможливлення роботи систем управління, розвідки, керування зброєю та формування ЦУ для підрозділів ЗС

України, які використовують з цією метою відповідні радіоелектронні засоби. А також здійснення за потреби відповідної протидії засобам спостереження місії ОБСЄ.

Третій напрямок передбачає використання відповідних засобів РТР та РЕБ в операціях інформаційно-психологічного спрямування як на особовий склад наших військ, так і на мирне населення, а також для здійснення кібератак чи, навпаки, для проведення заходів з кібербезпеки в умовах функціонування мереж бездротового Інтернету.

Можемо констатувати, що в ході проведення АТО нашим військам, органам військового управління різного рівня, а також мирному населенню та органам влади довелося зіткнутися з усіма трьома основними різновидами «радіоелектронних витівок мирних шахтарів та трактористів». Причому всі ці високотехнологічні «девайси» від путінського правлячого режиму та «орлів Шойгу» застосовують на Донбасі й нині.

Ситуація із радіоелектронною боротьбою та веденням радіотехнічної розвідки хоча й була для нашого війська достатньо складною, але зовсім не безнадійною, як того хотілося російському Генеральному штабу. У 2014–2015 роках противник звісно, дещо переважав Збройні Сили України в цій сфері. Ми пам’ятаємо, як ворог за допомогою такого роду засобів вираховував позиції наших підрозділів (особливо влітку 2014 року в прикордонній смузі), викликав збої в системі управління військами через втручання у наші радіомережі (наприклад, намагаючись декілька разів скерувати вогонь нашої артилерії на потрібні їм ділянки місцевості, як це неодноразово було в ході боїв у районі ДАПу, Дебальцевого), або навіть розсилав на мобільні пристрої наших військовиків спеціально складені повідомлення з метою погіршити їхній морально-психологічний стан (бої в районі Дебальцевого, під Маріуполем, під час оборони Авдіївки та її промзони). У ЗС України бракувало відповідної техніки, фахівців, щоб здійснювати ефективну протидію агресору в цій сфері.

До того ж, захопивши частину Донбасу включно із двома найпотужнішими промислово-адміністративними центрами регіону (міста Донецьк та Луганськ), агресор тут же задіяв їхні радіоелектронні можливості у сфері цивільних комунікаційних мереж, включаючи стільникові, Інтернет, телефонію, різного роду ретранслятори, формування теле- та радіосигналу на місцевому рівні. Все це окупанти взяли під свій контроль де силою, а де «націоналізуючи» (немає принципової різниці) і застосували із користю для себе…

Але з часом ситуація стала потроху покращуватися. На сьогодні фактично всю окуповану територію Донбасу українські війська та спеціальні служби нашої держави здатні в радіотехнічному сенсі ефективно контролювати і вести із відповідними засобами окупантів ефективну РЕБ. Пригадаймо, що останнім часом у вітчизняних ЗМІ почастішало записів телефонних розмов та перемовин в ефірі різного калібру «вождів» та «командирів» «повсталого Донбасу», включаючи «перших осіб народних республік». Це ж стосується й достатньо цікавих перемовин «заблукалих» російських офіцерів, які, поклавшись на «найкращі російські технології та захист», відкрито обговорювали майже в прямому ефірі те, що намагаються тепер назавжди забути (наприклад, обстріл маршрутки під Волновахою, завдання вогневого удару РСЗВ по Східному району Маріуполя або маршрут ЗРК «БУК-М1», який був використаний ними для знищення цивільного авіалайнера).

Визначення конкретних осіб, відповідальних за ці трагедії, оприлюднення важливих деталей злочинів представників окупаційних адміністрацій та низки інших важливих відомостей щодо агресії РФ проти України стали надбанням громадськості виключно завдяки ефективній РТР українських військ на Донбасі, їхній здатності вести з противником ефективну РЕБ, переграючи його в багатьох її компонентах. Про високу ефективність української РТР свідчить навіть те, що останнім часом зафіксовано кілька спроб окупаційного командування власними силами пригнічувати стільниковий зв’язок навіть на підконтрольних йому територіях, аби запобігти потраплянню таємної інформації через РТР до українського командування. Такі випадки останнім часом фіксувалися, зокрема, в Луганській області, в районі Горлівки, південніше Донецька, в районі Маріуполя.

Звичайно, з відомих причин ми не будемо розкривати методи та засоби, за допомогою яких українським військовикам вдається здійснювати успішну протидію ворожому угрупованню РТР та РЕБ на Донбасі. Але можемо впевнено констатувати, що будь-яка спроба агресора знову панувати в ефірі Донбасу, обов’язково наштовхнеться на ефективну протидію з українського боку…

Костянтин МАШОВЕЦЬ

Матеріал для публікації у нашому виданні підготовлений Медіа-центром МО України (м.Чернігів)

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?