Учителя року обирали на Придесенні

Велике, яскраве і зворушливе свято відбулося в Чернігівському обласному Палаці дітей та юнацтва – урочисто нагородили переможців і лауреатів другого туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року».

У залі – як то кажуть, яблуку ніде впасти! Дружно завітали з усіх районів педагоги Придесення та зібралася молодь. Тож було багато тепла, натхненних облич, щасливих посмішок і прекрасних квітів.

Взагалі, фінальний етап цього справді престижного конкурсу проходив на базі Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського. І найкращі вчителі області дуже гідно пройшли всі конкурсні випробовування, продемонстрували професійну майстерність та творчі здобутки у номінаціях: «Основи здоров’я», «Французька мова», «Захист Вітчизни», «Вчитель інклюзивного класу» і «Географія».

Позаду хвилювання й турботи. Це – важливо, особливо в час реформування нашої освіти, відзначати дійсно найкращих. Адже нинішній педагог повинен бути яскравою, всебічно обдарованою особистістю, й не просто давати знання, а вчити своїх вихованців аналітичному та креативному мисленню, бути взірцем для учнів. А ще – чудово розумітися на сучасних технологіях. Впроваджувати інклюзивну освіту, адже це – вимога нашого часу!

У цьому переконані начальник обласного управління освіти і науки Микола Конопацький, ректор обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. К. Д. Ушинського Анатолій Заліський та голова обласної організації профспілки працівників освіти і науки України Тетяна Матвєєва. Найкращих учителів області тепло привітали й представники облдержадміністрації та обласної ради.

Переможці і лауреати цього конкурсу одержали дипломи, грошові премії та сертифікати на безкоштовну підписку фахових журналів видавництва «Основа».

– Це – урочиста мить, адже тут зібралася наша громада освітян. Взагалі ж, стати вчителем сьогодні – це означає бути лідером, а не просто доносити знання й цікавість до свого предмету. Наша держава переживає непростий вибір – Україна обрала стратегічний курс реформування освітнього середовища. І зараз ми вже бачимо хороші перші сходи. Зокрема, інклюзивні класи для дітей з особливими потребами, які не перебувають вдома в своїх оселях, а навчаються разом з усіма дітьми, – наголосила заступник голови облдержадміністрації Наталія Романова.

Останнім часом нашим педагогам істотно підвищили зарплату, та головне, щоб її не «з’їла» інфляція. Треба вміти любити свою Батьківщину і захищати наші справжні цінності – духовність, культуру, шляхетність, чуйність, гуманізм. Щоб наші діти росли достойними громадянами України, ставали високоосвіченими та високоморальними людьми. Непросто бути авторитетом для сучасних дітей, у вік комп’ютерних технологій. Але потрібно прагнути цього.

Моя мама працювала вчителькою французької мови. І я добре знаю, що таке робота педагога, наскільки вона складна й відповідальна. Тож зичу Вам здоров’я, любові і удачі. Щоб коли заходили в клас на урок, то Вас щодня супроводжували світло, тепло та натхнення! – підсумувала Наталія Романова.

Отже, переможцями другого туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2019» на Чернігівщині стали: учитель географії Новгород-Сіверської державної гімназії імені К. Д. Ушинського Наталія Сивоглаз, учитель предмету «Основи здоров’я» Блистівського закладу загальної середньої освіти Менської міської ради Ірина Чернявська, педагог з французької мови спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи №1 м. Чернігова Наталія Гуринович, учитель предмету «Захист Вітчизни» навчально-виховного комплексу ЗОШ І-ІІІ ступенів – інформаційно-технологічний ліцей №16 Ігор Білецький та педагог початкових класів ЗОШ №9 м. Прилуки Наталія Сорока.

Із задоволенням поспілкувався з переможцями цьогорічного конкурсу. Ще раз переконався – достойні люди: високоосвічені, патріотичні, благородні, цікаві, чуйні, щиро залюблені у свою роботу.

– Я живу в рідному Чернігові, де народився та виріс. Це – прекрасне місто! – розповідає Ігор Білецький. – Зараз мені – 36. У цій школі працюю шість років. Професія педагога – дуже цікава та важлива. Я її обрав свідомо, мріяв про це, тож аніскільки не шкодую про свій вибір.

– Ігоре Васильовичу, як думаєте, чому саме Ви стали переможцем у такій престижній номінації, як «Захист Вітчизни»?

– Я щиро люблю свою роботу, поважаю учнів і прагну вчити їх так, щоб усі вони стали патріотами України, справжніми захисниками Вітчизни та гідними, шляхетними людьми, особистостями. Я – молодий, у мене вистачає енергії та сил самовдосконалюватися, розвиватися і втілювати задумане. Якби я не любив свою роботу, то просто там би не працював.

– На Ваш погляд, патріотизм серед школярів зараз зріс?

– Так, безперечно. Діти дуже серйозно замислюються над цими питаннями: незалежна, суверенна держава, її захист, свобода, війна, мир… Кілька моїх учнів служили в АТО і багато випускників – курсанти військових навчальних закладів. Діти усвідомлюють, що Україна – це наш дім. Особисто я хочу все життя прожити тут, на своїй землі, не збираюся нікуди емігрувати. Це – моя доля! Я одружений, у мене є донька Олександра, їй шість років. Дружина – також педагог, викладач математики, заступник директора з виховної роботи, вона працює в школі № 29. Тобто у нас – вчительська родина. Нині понад усе хочемо, щоб в Україні настав мир, це сьогодні – найважливіше.

Вчителька початкових класів Наталія Сорока – прилучанка:

– У школі я працюю вже 27 років. Другий рік – в інклюзивному класі. Я цих діток буквально відчуваю своїм серцем, мені дуже подобається з ними працювати. У мене, в другому класі, навчається такий прекрасний хлопчик Михайлик (це – дитина з особливими потребами). Він – настільки артистичний, вмілий, гарно вчиться, прагне бути лідером, активно, із задоволенням бере участь практично в усіх наших святкових заходах. Такий талановитий – будь-яку роль, як актор, може зіграти! Дітки його дуже поважають. І я переконана: майбутнє – за інклюзивною освітою, тому ми – на правильному шляху.

– Наталіє Юріївно, Ви вивчили багатьох дітей. Вони з Вами спілкуються?

– Аякже! Взагалі, немало моїх випускників здобули вищу освіту, й не лише в Україні, а дехто й за кордоном – у найпрестижніших університетах. Коли вони бувають у рідних Прилуках, то дзвонять мені і нерідко приходять, адже знають, що я усіх їх пам’ятаю і люблю. Ми тепер постійно на зв’язку: у Фейсбуці я з ними – в друзях, вітають мене з днем народження, говорять добрі слова, не забувають. Звісно, це – дуже приємно! Я пишаюся своїми учнями.

– У Вас є заповітна мрія?

– Авжеж. Причому мрія – дуже цікава: я хочу побувати в Індії, захоплююся цією країною. Навіть вивчаю їхню мову хінді. Сподіваюся, що вирушу у мандри.

Сергій Дзюба

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?