У січні було проголошено Гуцульську республіку

8 січня 1919 року в селі Ясіні на Закарпатті проголошено Гуцульську республіку.

В умовах розпаду Австро-Угорської імперії і перемоги національного повстання у Львові 1 листопада 1918-го, населення Буковини і Закарпаття також прагнуло об’єднатися з ЗУНР.

Степан Клочурак. Фото: incognita.day.kiev.ua

8 листопада 1918-го мешканці Ясіні та навколишніх сіл на багатотисячному віче проголосили возз’єднання закарпатської Гуцульщини з Україною та обрали представницький орган – Гуцульську Народну Раду (ГНР), до якої увійшли 42 депутати на чолі з Степаном Клочураком (колишній студент Віденського університету, офіцер австрійської армії).

У своєму виступі Степан Клочурак заявив: «Я певний, що між членами Ради не буде спору, що у всіх нас є тільки одна мета, одна ціль – з’єднання зі своїми кровними братами-українцями, з’єднатись з Україною».

Були створені секції (міністерства) та підсекції: військова, дипломатична, внутрішніх справ, харчова, господарська, освіти та шкільництва й інші, підтримувалися дипломатичні зв’язки з ЗУНР.

Плакат до 100-річчя Гуцульської республіки. Фото: rakhivnews.in.ua

У грудні представники ГНР на Будапештському і Сигітському конгресах, організованих угорським урядом, рішуче виступили проти планів залишити край у складі Угорщини. 22 грудня 1918-го Ясінь захопив угорський жандармський батальйон (620 осіб).

Закарпаття та Гуцульська республіка на зламі 1918-1919 років. Джерело: tyzhden.ua.

ГРН офіційно саморозпустилася, а її найактивніші члени перейшли в підпілля. ЗУНР, аби не псувати відносити з Угорською Народною Республікою, не могла надати військової допомоги. Тож Степан Клочурак та його однодумці – брати Дмитро, Іван і Василь Климпуші, Юрій Кабалюк, Дмитро Німчук, Микола Саботюк – мали діяти самостійно.

Плакат-запрошення на урочистості з нагоди річниці створення гуцульської республіки. 2018 рій. Фото: mukachevo.today

Вони зібрали озброєний загін із 109 осіб (86 гуцулів та 23 старшин і вояків-добровольців Української Галицької армії) і в ніч на 7 січня 1919-го, скориставшись святковим настроєм, після незначної перестрілки взяли в полон понад 500 військових на чолі з полковником і чотирма офіцерами. Захоплено залізничну станцію, пошту, всі урядові установи та обірвано телефонне сполучення з Раховом.

Учасники гуцульського повстання та визвольного походу на Сигіт у січні 1918 року. Фото: varosh.com.ua

8 січня 1919-го загальні збори мешканців Ясіні та округи відновили Гуцульську Народну Раду, яка того ж дня провела перше засідання і проголосила незалежну державу – Гуцульську республіку. Обрано тимчасовий парламент (42 делегати) і призначено уряд у складі 30 чоловік. У спеціальному зверненні населення Закарпаття закликалося до збройного опору угорському пануванню: «Най живе один великий український народ від Тиси аж по Чорне море і гори Кавказа! Най живе і пишається наша велика одноцільна Українська Республіка!».

У наступні дні загони Гуцульської народної оборони (понад 1000 чоловік) за допомогою старшин УГА роззброювали угорські війська і поширили свій вплив майже на всю Гуцульщину – Рахів, Великий Бочків (нині смт Великий Бичків), Сигіт (нині м. Сігету-Мармацієй, Румунія).

Ведучи постійну боротьбу проти угорських і румунських військ, Гуцульська республіка проіснувала до румунської окупації 11 червня 1919-го. За Сен-Жерменським мирним договором 10 вересня 1919-го Закарпаття стало автономною частиною Чехословаччини.

Сергій Горобець

На головному фото: Гуцульська Народна Рада – 1918 р. смт. Ясіня. Фото: volya.if.ua.

Використані джерела:

1. Олександр Пагіря. Гуцульський зрив // Тиждень.UA. – 14 листопада 2010. – [Електронний ресурс] Режим доступу: https://tyzhden.ua/History/7431https://tyzhden.ua/History/7431

2. Дмитро Стеф’юк, Олександр Масляник. Гуцульський зрив: сторіччя на тлі епохи // Народна Воля. – 20 квітня 2018. – [Електронний ресурс] Режим доступу: http://volya.if.ua/2018/04/hutsulskyj-zryv-storichchya-na-tli-epohy

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?