У Чернігові відбулась акція на підтримку бранців Кремля

86 бранців Кремля досі залишаються в Росії і окупованому Криму – правозахисники провели акцію на їх підтримку.

10 жовтня у Чернігові відбулась одноденна акція на підтримку українських політичних в’язнів.

На проспекті Миру правозахисні організації встановили 86 капканів – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі у в’язницях Росії і окупованому Криму.

На початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Разом з цим, окупаційна влада почала політично мотивоване переслідування українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.

7 вересня відбулось повернення до України 11-ти політв’язнів та 24-х військовополонених моряків. Це значна перемога для країни, проте, за словами юристки Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’ї Свиридової, було звільнено лише частину бранців Кремля.

«86 політв’язнів досі утримуються у тюрмах РФ та в окупованому Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Людей переслідують за національною ознакою, релігійні та політичні погляди, за їх світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Є й такі, кого звинуватили у плануванні “диверсій, “терактів — щоб створити картинку “українського ворога” для російської пропаганди», – розповідає Дар’я Свиридова.

«Протягом п’яти років окупації тільки наша організація подала до Європейського суду з прав людини десятки заяв щодо грубих порушень прав людини у справах з ознаками політично мотивованих переслідувань, – додала правозахисниця. – Майже в кожній справі осіб було позбавлено права на справедливий суд, вони зазнали грубих втручань у право на свободу слова, право на участь у мирних зібраннях. Непоодинокими є справи щодо жорстокого поводження та катувань, що зазнають жертви цих переслідувань з боку окупаційної влади Криму».

У Чернігові активісти акції “В’язні Кремля” розмістили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич – українських політичних в’язнів, які знаходяться в Росії та окупованому нею Криму. У деяких капканах знаходяться речі, які символізують особистий одяг та взуття бранців Кремля. До кожного прикріплено залізний ланцюг, на кінці якого бирка з написом “Сделано в Кремле”.

«Більшість політв’язнів – це кримські татари, – розповідає колишній політв’язень, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров. – Після окупації кримськотатарський народ зіштовхнувся із масовим переслідуванням, роботу Меджлісу кримськотатарського народу було заборонено, а багато активістів потрапили за ґрати».

Зокрема, до списку політв’язнів потрапили правозахисник Емір-Усеїн Куку, який був членом “Контактної групи з прав людини” в Ялті, Сервер Мустафаєв – координатор “Кримської солідарності”, громадянські журналісти Ремзі Бекіров, Осман Аріфмеметов, Наріман Мемедемінов та інші активісти ініціативи “Кримська солідарність”.

Серед них і кримськотатарський активіст Сейран Салієв. Коли у травні 2016 року в Бахчисараї розпочався рейд, він побіг до мечеті і через мікрофон поінформував населення про те, що в домівках чотирьох кримських татар йдуть обшуки, закликав не залишатися осторонь. Сейрана затримали в адміністративному порядку, але й після цього він продовжував займатися громадською діяльністю. У жовтні 2017 року Салієв був заарештований разом з п’ятьма іншими жителями Бахчисарая і звинувачений у тероризмі, йому загрожує до 20 років ув’язнення.

Дружина Сейрана Салієва Муміне теж активістка об’єднання «Кримська солідарність». Її ініціатива «Кримське дитинство» допомагає двом сотням кримських дітей, чиїх батьків окупаційна влада переслідує за політичними мотивами.

«Ми з чоловіком займали активну позицію в житті кримськотатарської спільноти і після початку репресій протягнули руку допомоги постраждалим сім’ям, стали відвідувати судові процеси, писали про переслідування на своїх сторінках у соціальних мережах. Після того, як заарештували і мого чоловіка, я включилася у правозахисну діяльність ще більше», розповідає Муміне Салієва.

Вона і сама стала жертвою переслідування, після того як 30 травня російські силовики в Джанкої та Бахчисараї заарештували її та іншу активістку Лутфіє Зудієву, звинувативши їх у «демонстрації забороненої символіки». Пізніше обох жінок відпустили, відкривши адміністративні справи.

Правозахисники наголошують: українцям, які зараз знаходяться за ґратами через сфабриковані Росією справи, важлива підтримка. У Чернігові всі перехожі мали змогу доєднатися до акції та написати листа чи підписати листівку для “в’язнів Кремля”. На події також працював інформаційний намет, у якому поширювалася спеціально створена до акції тематична газета з інформацією та історіями політв’язнів.

Активісти глобальної акції #SaveOlegSentsov після звільнення Олега Сенцова продовжують боротьбу за звільнення решти політв’язнів: “Якщо ви почули історії заручників Кремля та запитуєте себе, що можна зробити, запрошуємо вас приєднатися до кампанії #SaveOlegSentsov. Не зважаючи на те, що Сенцова звільнено, кампанія продовжується, щоб далі підтримувати інших політв‘язнів і полонених. Ми організовуємо акції по всьому світу, інформуємо міжнародні організації, проводимо марафони написання листів політв’язням, контактуємо через соціальні мережі із членами ПАРЄ та Європарламенту. Кожна людина може зробити свій внесок. Введіть хештег #SaveOlegSentsov у Фейсбуці прямо зараз та знайдіть нашу сторінку. Підпишіться на неї, щоб мати можливість долучатися до колективних дій”, – зазначив активіст глобальної акції #SaveOlegSentsov Іван Голод.

Чернігів – останнє місто з 10-ти у регіональному турі “В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ” на підтримку українських політичних ув’язнених, які знаходяться в тюрмах Росії і окупованого нею Криму. Організатори і партнери акції: правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Крим-SOS), кампанія #SaveOlegSentsov, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля. Метою акції є привернення уваги громадськості до українських політичних в’язнів, яких утримує російська влада, у тому числі кримських татар. Однією з головних ідей проведення акцій є підтримка самих політв’язнів та їхніх родин і прояв солідарності.

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?