Ця справа розкрила свавілля влади, силовиків та криміналу в регіонах

«Справа Гандзюк розкрила свавілля влади, силовиків та криміналу, що процвітають в регіонах» – журналіст Олег Ткачук (на фото).

Катерина Гандзюк — далеко не перша людина, яка намагалася щось протиставити «господарям регіону» і за це поплатилася своїм життям. Неугодні у регіонах України пропадали без вісті, сідали в тюрму, втрачали посади, просто йшли в тінь після настійних рекомендацій силовиків і влади.

Люди Владислава Мангера, якого звинувачують у вбивстві, силою «віджимали» підприємства і комунальне майно. Спортсмени та ветерани, які фінансуються Мангером, силою викидали з арт-центру херсонську творчу молодь, щоб захопити будівлю.

У матеріалах слідства у справі Гандзюк вказувалося, як Мангер одного разу сказав: «Катя всіх задовбала». Це означає, що вона заважала багатьом представникам херсонської верхівки провертати свої плани. Це стосувалося не тільки вирубки лісу, а й планів поставити в Херсоні свого мера. Гандзюк вела кампанію Володимира Миколаєнко в 2014 і 2015 роках, наносячи його суперникам принизливі поразки на виборах. Боялися вони програти і наступного разу.

Так хто ж ці «всі», про які говорив Мангер? Напевно ті, з ким Мангер постійно виступав на публіці, їздив на спільні навчання на полігон, працював спиною до спини «на благо області». Мангера могли попросити організувати вбивство тому, що саме у нього — найбагатша біографія, прикрашена зв’язками з боксерами і кримінальними авторитетами, що допомагають «прибирати» неугодних.

Чому «вони» не боялися нападати на людей? А кого боятися? Вся влада сконцентрувалася в їх руках — кримінал залякував, а силовики покривали. У Херсоні ні для кого не секрет, що впливові люди з місцевого МВС спілкувалися з раніше судимими Ігорем Павловським і Олексієм Левіним. Впевненість, що покарання не буде, зміцніло «їх» настільки, що «вони» вирішили вбити людину, яка їм заважала.

Як так вийшло, що владу в області після Революції  Гідності захопив відвертий кримінал? А справа, напевно, в відсутності команди і кадрів у нинішньої влади. Потужні структури в областях, по суті, мали тільки «Батьківщина» і «Партія регіонів». Що вже говорити, навіть у «Свободи» був самодостатній осередок в місті, а ось Порошенку довелося ліпити команду з того, що було. Так в авангарді опинилися політики з сумнівним минулим, але готові беззаперечно виконувати забаганки центрального керівництва.

Чому президент не бажає відмовлятися від людей, що провалилися на своїй роботі в областях і повністю дискредитували себе? А в нього вся команда в Києві, кадрові резерви в регіонах відсутні. І ті деякі, які готові співпрацювати, отримують практично необмежену владу. Це проблема не тільки Херсонської області.

Проблем регіонів ми просто не знаємо — вони нечасто потрапляють в головні ЗМІ країни. Потрібна катастрофа або злочин, розмахом з вбивство політика, щоб справа набула розголосу. Та й так буває не завжди. Тому місцевих еліт ніхто не чіпає.

Вони варяться в своєму соку, розділяючи і пануючи. Вони тісно співпрацюють з силовиками, криміналом, великим бізнесом. Революції та зміни міністрів і президентів на них не впливають — вони швидко змінюють партійне забарвлення і можуть моментально з ідейного комуніста перетворитися в радикального націоналіста.

Олег Ткачук

Джерело

Навигация по записям

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?