Цього дня народилася Олена Пчілка — мати Лесі Українки

Мати поетеси Лесі Українки: письменниця, перекладачка, громадська діячка, фольклорист, етнограф Олена Пчілка. 170 років від дня народження.

17 липня 1849 р. в Гадячі на Полтавщині народилася Олена ПЧІЛКА (справжнє ім’я – Ольга Петрівна КОСАЧ, у дівоцтві ДРАГОМАНОВА), письменниця, перекладачка, громадська діячка, фольклорист, етнограф.

Олена Пчілка. Фото: mala.storinka.org

Походила із сім’ї небагатого дворянина Петра Драгоманова. Батько був високоосвіченою людиною, знав іноземні мови, передплачував книжки і журнали. Діти росли в атмосфері свободи й любові до всього українського.

Ольга Петрівна Драгоманова. Київ, 1865. Фото: t-skrypka.name

«Можна сказати, що українська течія оточала нас могутньо: се була українська пісня, казка, все те, що створила українська народна думка і чого держався тодішній народний побут…, – згадувала Олена Пчілка. – А пісень чули ми за дитячі літа стільки, що й не злічити!.. Усякі народні обрядності не минали нашого двору: колядування, посипання, запросини на весілля… Чи можна ж було нам не знати українського слова, коли воно було просто таки нашою рідною, притаманною стихією?».

Здобула домашню початкову освіту. Під час навчання в зразковому пансіоні шляхетних дівчат у Києві (1861—1866) мешкала у брата Михайла Драгоманова, який мав великий вплив на формування її світогляду.

Олена Пчілка і Леся Українка. Ялта, січень 1898. Фото: ukrinform.ua

Після переїзду на Волинь, куди отримав призначення чоловік Петро Косач, займалась етнографією, записувала народні пісні, обряди та звичаї, збирала зразки народних вишивок.

Ольга і Петро Косачі з дітьми Оксаною, Ісидорою, Миколою в луцькому помешканні. 1890 рік. Фото: t-skrypka.name

Виданий у 1876-му «Український орнамент» здобув визнання як українських, так і європейських науковців. Перекладала твори Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова, Миколи Гоголя (збірка «Українським дітям» у 1882-му) та інших світових класиків. Згодом вийшла перша збірка поезій «Думки-мережанки» (1886). Авторка багатьох оповідань, що змальовували життя та прагнення тогочасної української інтелігенції. Серед кращих творів – «Товаришки» (1887), «Світло добра і любови» (1888), «Солов’їний спів» (1889), «За правдою» (1889), «Півтора оселедця» (1908). З нею пов’язують привнесення в українську літературу нового типу жінок: вольових, сміливих, героїчних дівчат-патріоток («Юдіта», «Козачка Олена», «Діброва»).

Олена Пчілка. 1896 р. Фото: ethnography.org.ua

Писала нариси і спогади про видатних діячів української культури. Брала участь у жіночому русі. На відкритті пам’ятника Іванові Котляревському в Полтаві в 1903-му, попри заборону, виступила українською мовою. А в 1905-му була у складі української делегації, що на зустрічі в Санкт-Петербурзі з головою ради міністрів Сергієм Вітте вимагала відмінити заборону українського друку і шкільництва.

Як згадував Максим Славинський, одного разу Максим Антонович із Санкт-Петербургу намагався привітати Олену з літературним ювілеєм телеграмою українською мовою. Телеграфіст категорично відмовлявся, а коли прийшов директор відділення і дізнався про адресата, то дозволив зробити виняток: «Вона навіть на прийомі у генерал-губернатора, де ми познайомилися, зі мною спілкувалася виключно українською».

Редактор і видавець журналу «Рідний край» (1906—1914) із дитячим додатком «Молода Україна» (перше періодичне видання для дітей у Наддніпрянській Україні), «Газети Гадяцького земства» (1917—1919). Організувала аматорський дитячий театр, писала п’єси.

Соціалізм вважала утопією, основою суспільних змін мали стали культура та освіта. За радянської влади, святкуючи день народження Тараса Шевченка в Гадяцькій гімназії, огорнула погруддя Кобзаря синьо-жовтим стягом, що викликало лють місцевого комісара.

В 1920-му заарештована за «контрреволюційні» виступи. Після звільнення виїхала в Могилів-Подільський, а від 1924-го мешкала в Києві. Працювала в комісіях Всеукраїнської академії наук, із 1925-го – член-кореспондент ВУАН. Водночас вбиралась у національні строї та спілкувалася виключно українською мовою.

Мати поетеси Лесі Українки.

Померла 4 жовтня 1930-го в Києві. Похована на Байковому кладовищі поруч із чоловіком, донькою та сином.

Сергій Горобець, Український інститут національної пам’яті

На головному фото ukrainianpeople.us: Олена Пчілка

Ще цікаві повідомлення

One Thought to “Цього дня народилася Олена Пчілка — мати Лесі Українки”

  1. Олена ПЧІЛКА против Григория Котовского

    На пленарном заседании Киевского городского совета депутаты поддержали решение о переименовании библиотеки для дeтей им. Г.Котовского (улицa Aлександра Архипенкo /Мате Залки/, 3). Библиотеку решено назвать в честь Олены Пчилки. Дворянка О́льга Петро́вна Ко́сач (1849—1930, урождённая Драгома́нова; псевдоним — Оле́на Пчи́лка) — украинская писательница, публицист, этнограф, член-корреспондент Всеукраинской Академии наук (с 1925), сестра Михаила Драгоманова, мать Леси Украинки. Известны детские издания О.Пчилки «Годі діточки, вам спать», Хрестоматія школяра «Сосонка» и др. Но для старшего возраста стоит упомянуть сборник «Викинуті українці» (МАУП, 2006). Издатель — Межрегиональная академия управления персоналом тогда «прославилась» сравнением, цитат из публикаций ее авторов с аналогичными фрагментами гитлеровской «Майн кампф» (газета «2000», 30.01.2004). Современники упрекали Елену Пчилку и за «невыносимый драгомановской характер», и за недостойное «упрямство и прямолинейность» в отстаивании своей позиции. Ей обоснованно ставили в вину «проявления авторитаризма» в отношении дочери Ларисы, типа «ревности» или чего-то вроде «домостроивщины».

Не бажаєте прокоментувати?