Товариству «Просвіта» — 150 років!

Створення і наступна діяльність

Товариство «Просвіта» виникло 1868 року у Львові як противага антиукраїнським течіям у культурному житті — колонізаторській, підтримуваній цісарською владою Австро-Угорщини, і москвофільській. Організаційні збори Товариства відбулися 8 грудня (за новим стилем — 20 грудня) 1868 року у Львові. Головою Товариства обрали професора Анатолія Вахнянина.

Анатолій Вахнянин

Товариство працювало у складних умовах. Незважаючи на те, стали видавати для народу популярні книжечки й готувати підручники для єдиної української гімназії. Редактором популярних видань став письменник Юрій Федькович.

На Товариство відразу почалися нападки як намісництва і староств, так і русофільського «Слова». Однак робота набирала сили.

За два роки було засновано три нові філії «Просвіти», організовано читальні, почали видавати друкований орган «Письмо з «Просвіти», а від 1880 року під редакцією Володимира Барвінського стала виходити політична газета «Діло». Широка популярність змусила галицький сейм надати Товариству фінансову допомогу. З часом філії товариства утворили в ряді міст Галичини. 31 січня 1896 року загальний збір «Просвіти» обрав головою Товариства професора Юліана Романчука. Ці обов’язки він виконував десять років. За цей час швидкого розвитку набув кооперативний рух «Просвіти».

На зламі двох віків значно активізувалося політичне життя, в якому члени «Просвіти» йшли попереду.

На початку ХХ століття за прикладом Галичини організували «Просвіти» на землях Наддніпрянщини: спочатку — в Одесі (1906), згодом — у Катеринославі, Житомирі, Кам’янці-Подільському, Києві, Чернігові, Миколаєві. На Дону утворилася Новочеркаська «Просвіта». Власні читальні «Просвіти» мали переселенці навіть на далекосхідному Зеленому Клині та в Америці, зокрема в Аргентині. 1 листопада 1910 року головою Товариства став судовий радник Іван Кивелюк, який виконував ці обов’язки до 1922 року. За його головування «Просвіта», попри тяжке воєнне лихоліття, досягла небачених висот.

Михайло Коцюбинський

Це була діяльність народного театру й кінотеатру, проведення народних свят, з’їздів і краєзнавчих походів, організація книгозбірень, народних музеїв, публічних читалень, книгарень, друкарень та інших підприємств, різних курсів і шкіл (народних, середніх, вищих, господарських, промислових, торговельних), ведення зразкових господарств тощо.

До 1912 року «Просвіта» видала 445 назв книжок загальним накладом 3115295 шт., мала 2944 читальні, 197035 членів, 2364 бібліотеки, кілька сотень аматорських гуртків, хорів, кільканадцять духових оркестрів. 1912 року при читальнях існували 540 крамниць, 236 позичкових кас. Наприкінці 1913 року «Просвіта» мала 77 філій. «Просвіта» підтримувала жваві зв’язки з українцями Закарпаття, Хорватії, Боснії, Сполучених Штатів Америки.

Російська окупація Львова під час Першої світової війни завдала значної шкоди «Просвіті». Від початку 1920 року знову пожвавилося просвітянське життя. За 5 повоєнних років число філій зросло до 96, а читалень «Просвіти» — до 2934.

У 1928-му ювілейному році «Просвіта» мала на землях окупованої Польщею Галичини 2934 читальні й 12 508 безпосередніх членів. Працювало, хоч і слабше, Товариство й на Волині, Підляшші та Холмщині.

Розпочатий польською владою на зламі 1920 – 1930-х років наступ на українську культуру призвів до сумних наслідків. Значно скоротилася кількість читалень і безпосередніх членів «Просвіти».

Але Товариство не здавалося. Було відновлено й відкрито нові читальні, далі виходив науково-популярний місячник «Життя і знання», видавали книжки, календарі. 1936 року «Просвіта» мала 83 філії, 3210 читалень, 1207 приміщень, 3209 бібліотек з фондом 688 186 книжок, 2185 театральних гуртків, 1115 хорів, 138 оркестрів, 550 гуртків самоосвіти, 262 гуртки просвітянської молоді.

Після 1937 року «Просвіта» переживала тяжкі часи. Польська влада закривала читальні. Комуністи намагалися пропагувати «великі перетворення» за Збручем. 1939 рік, після окупації та поділу Польщі Німеччиною й СРСР, став останнім роком існування «Просвіти». Більшовики знищили в центральному будинку Товариства (площа Ринок, 10) його архів, цінні історичні документи й рукописи, друковану продукцію. Так вони вчинили з осередками «Просвіти» й в інших містах і селах. Не дозволили відновити роботу «Просвіти» й гітлерівські окупанти.

Відтоді Товариство «Просвіта» існувало лише за межами України.

Новітня історія «Просвіти»

Наприкінці 1980-х років, коли агонізувала комуністична система, досвід «Просвіти» прислужився справі національної ідеї. Становлення організації відбувалося в умовах шаленого тиску комуністичної номенклатури. 11 – 12 лютого 1989 року в Республіканському будинку кіно в Києві відбулась установча конференція Товариства української мови ім. Т. Шевченка — перший легальний форум незалежної громадської організації в Києві. Було ухвалено статут, обрано керівні органи Товариства, головою обрали Дмитра Павличка.

Товариство брало найактивнішу участь у всіх громадських, політичних заходах. У цей період чисельність організації сягала півмільйона осіб. 29 – 30 вересня 1990 року відбулася II конференція Товариства. Головою його обрали народного депутата України Павла Мовчана.

Павло Мовчан

12 жовтня 1991 року на III позачерговій конференції Товариство було реорганізоване у Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка. З Товариства української мови та «Просвіти» виокремилася більшість новітніх національно-демократичних організацій і партій. 2018 року в Україні відзначатиметься на державному рівні 150 років від часу заснування 20 грудня (за новим стилем) 1868 року у Львові Товариства «Просвіта».

З історії Чернігівської «Просвіти»

Громадську організацію засновано 27 грудня 1906 року. Установчі збори відбулися в залі Чернігівської міської управи під головуванням Іллі Шрага, який на той момент очолював українську парламентську громаду при Державній Думі.

Членами правління були обрані І. Шраг — адвокат, В. Коцюбинська — дружина М. Коцюбинського, М. Коцюбинський — на той момент службовець статистичного бюро, В. Андрієвський і Ф. Левицька — службовці губернської земської управи, М. Жук — учитель, митець. Головою товариства обрали письменника Михайла Коцюбинського, який керував організацією у 1906 – 1908 рр. Чернігівська «Просвіта» налічувала 45 членів.

Товариство приділило велику увагу організації бібліотеки й читальні для населення губернії, влаштуванню концертів, літературних вечорів, лекцій. Улітку 1907 року відкрито філію «Просвіти» в Ніжині. Організація нараховувала 40 членів. Діяльність її зазнавала переслідування влади. 1914 року Ніжинська «Просвіта» припинила діяльність.

На початку 1908 року відкрилася філія Чернігівської «Просвіти» в Козельці. Вже 13 лютого 1908 року вона провела перший літературно-вокальний вечір. Потім заснувала українську бібліотеку, організовувала лекції, читання рефератів, вокальні вечори, ставила українські п’єси. Козелецька «Просвіта» налічувала 40 членів, але була закрита наказом чернігівського губернатора в червні 1908 року.

21 серпня 1908 року чернігівському поліцмейстеру запропонували виключити з Товариства найбільш політично неблагонадійних, а саме: М. Коцюбинського, В. Коцюбинську, І. Шрага, Л. Шрамченка, Ф. Левицьку, що й було зроблено 1 вересня 1908 року.

1910 року із програми вечорів, які організувала Чернігівська «Просвіта», цензура виключила все, крім співів. Поліція ретельно спостерігала за дотриманням цих вимог. Навіть на дитячих вечорах було заборонено читати вірші українською мовою. Товариству заборонили провести Шевченківський вечір і народні читання. 25 липня 1911 року «Просвіта» остаточно припинила свою діяльність, приміщення й бібліотека були передані земській управі.

28 березня 1917 року Товариство «Просвіта» в Чернігові відновило свою діяльність. Постійного помешкання Чернігівська «Просвіта» не мала. 24 квітня 1917 року обрали раду Товариства з 15 осіб: І. Шраг, І. Коновал, В. Коцюбинська, В. Базилевич, Ф. Шкуркіна-Левицька, М. Костенко, А. Косовець, В. Еланський, Р. Бжеський, Ф. Смиринський, О. Приходько, А. Верзилов, Д. Лебедь, священик Пальчевський, М. Кукса. Головою обрано І. Шрага, секретарем — І. Коновала.

До початку 1918 року на теренах губернії було засновано майже 100 «Просвіт», а до середини 1919-го — 340, окремі з яких мали філії.

В контексті:

Читайте, передплачуйте газету «Слово Просвіти»

Всеукраїнський культурологічний тижневик — центральне видання Товариства «Просвіта» — виходить понад 20 років. Його закономірно можна назвати головним періодичним виданням України гуманітарного плану. Тематика газети дуже різноманітна: література, мистецтво, мова, освіта, історія, народознавство, народні традиції, екологія, суспільні теми. Газета корисна для викладачів, студентів, широкого кола інтелігенції, всіх, кого цікавить духовність, культура. Редактор газети — відома письменниця, лауреат Шевченківської премії Любов Голота. Шеф-редактор Павло Мовчан.

Нині триває передплата на «Слово Просвіти» на 2019 рік. Її ведуть усі поштові відділення й листоноші країни.

Підготував Петро Антоненко, 

редактор газети «Світ-інфо», м.Чернігів

На головному фото: приміщення Чернігівської «Просвіти»

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?