Таємниці старовинної вежі-дзвіниці

вежаТак часто виходить, що ми не помічаємо унікальних речей, які знаходяться поруч. Тож хотілося б звернути увагу на старовинне село в Ріпкинському районі Чернігівської області та його унікальну архітектурну пам’ятку.

Поселення Суличівка відоме ще від 1610 р., коли воно було надане у володіння боярину Б. Грязному. Близько середини XVII ст. Суличівка відійшла у власність родини Добронизьких (нащадки Б. Грязного), які й володіли нею протягом XVII – ХІХ ст.

У с. Суличівка знаходиться церква Різдва Богородиці кінця XVIIІ ст. із восьмигранною дзвіницею. Точно відомо, що церква побудована 1786 р. Документи XVIIІ ст. свідчать про те, що на місці кам’яної церкви стояла однойменна більш рання дерев’яна. Поряд із церквою розташована дзвіниця, що викликає особливий інтерес. Це двоярусна восьмигранна призма, увінчана шатром із ліхтариком. Вхід до дзвіниці — у східній її грані, навпроти західного порталу церкви. На другому ярусі по боках — чотири аркові прорізи для дзвону. Перекрита дзвіниця високим восьмилотковим зімкнутим склепінням. Під дзвіницею є прямокутний підвал, розміром 3,58х3,43 м, перекритий коробовим склепінням. У східній його стіні — дверний отвір, в інших гранях – віддушини, що виходять на рівні денної поверхні на відповідні грані дзвіниці.

Вежа-дзвіниця в с. Суличівка, фото 2014 р.
Вежа-дзвіниця в с. Суличівка, фото 2014 р.

Деякі дослідники вважають, що споруда цієї дзвіниці мала оборонне значення. Раніше вважалося, що найдавнішою частиною дзвіниці є її підвальне приміщення, а сама призма збудована вже наприкінці XVІІІ ст. Однак останні обстеження пам’ятки показали: і підвальне приміщення, і наземна частина споруджувалися одночасно, про що свідчить однаковість цегли і типу кладки. Це відбулося близько 1670 – 1680-их рр. Товщина стін підвального приміщення — близько 1,8 м, наземного — 1,3 м. Цікаво, що фасад і внутрішня частина не мають ніяких ознак декору, який дуже характерний для дзвіниць. У приміщенні дуже глуха акустика, що теж не властиве для подібного типу споруд. На сьогодні споруда прибудована до церкви коридором.

Вежа-дзвіниця в с. Суличівка, фото 2014 р.
Вежа-дзвіниця в с.Суличівка

Останні дослідження 2014 р. дозволяють припускати, що на цьому місці (найвища точка в селі) у другій половині XVІІ ст. знаходилося помістя родини Добронизьких. Поряд із церквою та дзвіницею виявлено залишки ще однієї давньої мурованої споруди, поки що не датованої.

Дзвіниця розташована за 40 м навпроти місця, де знаходився міст через р. Глинянку (в документах XVІІ ст. названа річка Суличівка). Якщо ця дзвіниця і не виконувала оборонних функцій, то з неї можна було дуже добре контролювати міст і дорогу, що проходила поряд.

Вражає точність, з якою зведена споруда вежі-дзвіниці. Різниця в ширині граней стін як із зовнішнього, так і з внутрішнього боків не перевищує 1,5 – 2 см. Така точність не характерна для споруд XVІІ ст., що свідчить про великий досвід майстра, який керував її будівництвом.

На сьогодні ззовні споруду реставровано і потиньковано. Однак роботи з використанням сучасних будівельних матеріалів призвели до порушення гідрологічного балансу в ґрунтах навколо будівлі. Підвальне приміщення тепер постійно перезволожене, а в його північній стіні з’явилася значна тріщина. Такий стан речей потребує втручання професійних реставраторів задля збереження унікальної пам’ятки архітектури.

Якщо матимете вільний день, то всього за 30 кілометрів від Чернігова на вас чекають незабутні враження!

Олександр БОНДАР, молодший науковий співробітник історико-археологічного музейного комплексу «Древній Любеч», Чернігівщина

 

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?