Дослідники з Університету Південної Алабами розкрили походження таємничих «вампірів», які залякували жителів Польщі в XVII і XVIII століттях.
Судячи з усього, місцеві жителі вважали вампірами своїх сусідів, які померли від холери, пише Science Alert.
Протягом XVII і XVIII століть в Польщі поширилися деякі досить незвичайні методи поховання. Зокрема, голови небіжчиків відокремлювали від тулуба, в тіло вганяли серпи, а рот забивали камінням. Це, мабуть, робилося для того, щоб небіжчик не встав з могили.
Існує безліч теорій подібних поховань, але одне з найбільш поширених припущень полягало в тому, що потенційні вампіри були незнайомими людьми, які викликали підозру у місцевих жителів. Але раніше ніхто не вивчав, чи було щось хімічно унікальне в останках тих, хто був відзначений як вампіри.
Дослідження, проведене Університетом Південної Алабами, було першим у своєму значенні. Воно показало, що вампіри були незнайомцями — насправді всі людські останки, які вони вивчали, були місцевими жителями того району, в якому вони були поховані.
Дослідники вивчили скелети шести чоловік, які були поховані як вампіри на кладовищі в північній Польщі, а також сотні тіл, які були поховані як зазвичай. Щоб дослідити, звідки прийшли ці люди, команда виміряла відносини ізотопів стронцію в їх постійних корінних зубах.
Стронцій — це елемент, виявлений в більшості порід, але співвідношення його ізотопів, присутніх в деяких зразках гірських порід, змінюється в залежності від того, звідки вони походять. Це означає, що вимір ізотопів стронцію в зразку може допомогти визначити, звідки він узятий.
Вчені виміряли співвідношення ізотопів стронцію в зубах як сільських жителів, які були поховані нормально, так і тих, які були відзначені як вампіри, а потім перевірили співвідношення ізотопів у місцевих тварин. Виявилося, що всі шість вампірів були з місцевого регіону — це означає, що вони не були незнайомцями, тобто причиною незвичайного поховання було щось інше.
Автори висунули альтернативну теорію — вампіри, можливо, померли від епідемії холери, яка була поширена в Східній Європі в 17 столітті. Вони пояснюють, що перша людина, яка померла від спалаху інфекційного захворювання, тоді вважався більш імовірним «кандидатом в вампіри».
«Люди постсередньовічної періоду ще не розуміли принципи поширення хвороб. Замість того щоб шукати наукові пояснення цих епідемій і смертей, вони знаходили пояснення містичні і надприродні. Вони вважали, що епідемії поширюються, тому що перші жертви повстають зі своїх могил і починають мстити живим», — сказав провідний дослідник Леслі Грегоріка.
