На Чернігівщині знають, як мінімізувати витрати на комуналку

Активісти з Чернігівщини платять менше – і діляться досвідом.

В умовах тотального зростання тарифів на комунальні послуги дедалі більше українців замислюються, як мінімізувати витрати на утримання власних осель.

Більшість будинків в Україні зведено ще за радянських часів. Тоді перед забудовниками стояло єдине важливе завдання: розмістити якомога більше людей у будинку. Питання про комфортне проживання чи мінімальне споживання енергії було далеко за рамками пріоритетів. Щоби забезпечити тепло взимку та прохолоду влітку, мешканцям таких будинків доводиться витрачати чимало енергії, яка з кожним днем стає дедалі дорожчою.

У Європі ціни на комунальні платежі теж достатньо високі – навіть з розрахунку на середню зарплату. Саме тому, потрапляючи в гості за кордоном, українці дивуються: поведінка господарів часто незрозуміла для нас. Скажімо, більшість сімей не опалює будинок вночі, коли мешканці нагріваються під теплими ковдрами. Вони значно рідше приймають ванни, замінюючи їх на душ. Посуд миють у посудомийних машинах та мінімізують витрати на електроенергію завдяки енергоефективному освітленню. У країнах ЄС використання датчиків руху для освітлення – не примхи багатіїв, а звичайна енергоощадна поведінка.

Однак і в Україні чимало сімей перестали нарікати на владу та самостійно удосконалили свої оселі, витрачаючи на комуналку в рази менше за своїх співвітчизників. До прикладу, мешканці величезного будинку в селі Трисвятська слобода, що на Чернігівщині, у місяць витрачають на комуналку лише 10 грн на метр квадратний.

Як таке можливо? Про це розповідає мешканець будинку Юрій Трофименко.

Енергоекономія на прикладі однієї сім’ї

Величезний дім у Трисвятській Слободі має загальну площу 300 м2. Він відомий далеко за межами області. Місцеві називають його екобудинком, адже його мешканці навчились заощаджувати великі гроші завдяки енергоефективним технологіям.

“За теплий сезон ми реально економимо приблизно 2000 гривень. Просто на тому, що я не витрачаю газ, щоби гріти воду. 50 кубів на місяць ми економимо, використовуючи сонячну енергію”, – каже Юрій.

Ідея створити енергоефективне помешкання виникла задовго до придбання будинку.

Ще на початку 90-х Юрій зрозумів: підхід до ресурсів варто змінювати. З однодумцями вирішили втілювати в життя енергозберігаючі технології та розказувати про це людям. Оскільки серед однодумців була Вікторія, полька за походженням, яка часто жила у Варшаві, вирішили поєднати досвід Сходу та Заходу.

Юрій Трофименко
Юрій Трофименко

“У Польщі енергозбереження – уже давно тренд, – розповідає Вікторія, – Років 15 або 20 тому там просто масово люди почали встановлювати склопакети. Додатково – утеплювати будинки. І в це дуже потужно включалася держава, яка підтримувала людей”.

Зараз у Польщі середній рівень споживання енергоресурсів становить 40 кВт.год/кв.м.

Тоді як в Україні фактичне енергоспоживання житлових будинків – здебільшого на рівні 150–250 кВт.год/кв.м.

Знаючи, як економлять європейці, Юрій з однодумцями вирішили перейняти прогресивний досвід і реалізувати його на Батьківщині. Зрештою, вирішили спробувати своєрідний соціальний експеримент: три сім’ї, зібравши всі свої кошти, продавши три квартири в Чернігові, придбали великий будинок за містом.

Вікторія Солоніцина
Вікторія Солоніцина

“У цьому будинку ще на початку були закладені такі принципи – за можливості зберігати тепло і не витрачали його більше, ніж потрібно, – пригадує Вікторія. – Не тільки з погляду економії коштів, а й через те,  що людина повинна споживати рівно стільки, скільки вона може собі дозволити”.

Перше, що зробили новосели, в’їхавши до будинку, – вирішили встановити енергозберігаючі вікна за всіма європейскими стандартами. Адже в будинку їх чимало, вони великі й гарні, однак зовсім неприйнятні для нашого клімату. І саме через них втрачалося найбільше тепла.

Європейський стандарт передбачає двокамерний енергозберігаючий склопакет з опором теплопередачі більше нормативного 0,6. Склопакет має містити мінімум 3 скла, відстань між кожними з них – не менше 32 мм. Між двома з них міститься газ аргон, який зменшує втрати енергії. Встановлення таких вікон дозволяє скоротити понаднормові втрати тепла на 40 % та підвищити температуру в помешканнях більш ніж на 2°С. Термін окупності становить 3–7 років.

будинок-житло-Слобода

Другим кроком забезпечення енергоефективності стало встановлення сонячного колектора. Цей прилад розташували на південній стороні фасаду, де найбільше сонця.

У безхмарні дні колектор нагріває 150 літрів води на день.

Сонячний колектор – це пристрій, призначений для збору теплової сонячної енергії, яка потрапляє на Землю з видимим світлом і ближнім інфрачервоним і ультрафіолетовим випромінюванням. На відміну від сонячних батарей, які виробляють електрику, сонячний колектор нагріває теплоносій, який уже безпосередньо використовується для потреб теплопостачання (опалення, гарячого водопостачання). Використовуючи сонячні колектори на нагрів гарячої води, Ви заощадите в середньому 60 % річних витрат. Практика показує, що геліосистема може покрити річні потреби в гарячій воді на 40–60 %. А в разі використання колекторів додатково і для підтримки системи опалення можна зекономити до 35 % всіх експлуатаційних витрат опалювальної системи.

Юрій спускається в прохолодний підвал, де розташоване “серце системи енергозабезпечення будинку”. Тут можна побачити всі системи підігріву та проконтролювати подачу тепла в будинок.

Юрій перевіряє показники, які дає сонячний колектор:
Юрій перевіряє показники, які дає сонячний колектор:

“Зараз у нас немає ще й дванадцятої, але тут уже вода нагрілася до 30 градусів. До середини дня – тут буде 50. Іноді я бачив 60 градусів у дуже спекотний день. Якщо ж температури не вистачає або сонце на активне, то другий контур догрівається тут”, – вказує Юрій на електробойлер.

схема-сонячний колектор (1)

За потреби електробойлер лише догріває вже теплу від сонця воду. І витрачає на це набагато менше енергії.

“Але база  це дрова, – продовжує Юрій, наближаючись до завчасно порубаної стопки дров. – Взимку ми економимо завдяки тому, що не використовуємо газ, а опалюємо дровами. Свого часу ми поставили твердопаливний котелМи зрозуміли, що все-таки хочемо не газ, а дрова. Це поновлюване джерелоПлюс, коли дрова згоряють, вони викидають стільки CO2 в атмосферу, скільки дерево споживає за своє життя. Тому це екологічно збалансовано”.

паливо-дрова-котел-опалення-Слобода

Отримане від альтернативних джерел тепло власники екобудинку навчилися якомога довше зберігати в хаті. Тамбур перед входом не дає холодному повітрю потрапляти відразу в дім. Зовні будинок утеплений плитами пінопласту. Товсті стіни – 60 см – також затримують тепло всередині.

Єдине, що в принципі потрібно для того, щоби не витрачати енергію, – це утеплення, – підсумовує Юрій. – Якщо в нас будинок буде з нульовою втратою тепла, – так званий, пасивний будинок – то його навіть не потрібно опалювати. Достатньо того, що люди будуть жити в цьому будинку й тепло їхніх тіл буде зігрівати.

Пасивний будинок – енергоефективний будівельний стандарт, який створює комфортні умови проживання, одночасно є економним і завдає мінімальної шкоди довкіллю.

Параметри пасивного будинку:

  • Компактність будівлі;
  • Посилена теплоізоляція;
  • Орієнтація на південь та відсутність затінку;
  • Відсутність “містків холоду”;
  • Герметичність будівельної конструкції. Оптимально ізольована будівля має коефіцієнт теплопередачі 0,15 Вт/м²К;
  • Спеціальні вікна та профілі відмінної якості. Коефіцієнт теплопередачі 0,8 Вт/(м²K). Досягається з допомогою двокамерного скла з інертним газом між шибками та герметичних віконних профілів.
  • Контрольована вентиляція з рекуперацією тепла. Проточний теплообмінник зберігає мінімум 75 % тепла відпрацьованого повітря.
  • Використання відновлюваних джерел енергії – підігрів води геліосистемою чи тепловими насосами, генерація електроенергії через сонячні панелі.

Пасивні будинки – поширена практика в Європі. На опалення в такому будинку витрачають усього 15 кВт*год/м кв. Джерелом тепла в пасивному домі можуть бути зведені системи, що одночасно використовують конденсаційні котли, теплову помпу, сонячні колектори, а також рекуператор повітря.

Рекуперація тепла – процес повернення тепла з відпрацьованого витяжного повітря. Тепле повітря, що виводиться з приміщення, у теплообміннику віддає більшу частину свого тепла холодному повітрю, що надходить із вулиці. Завдяки цьому процесу на вулицю виходить охолоджене повітря, а в приміщення потрапляє свіже нагріте повітря.

Цю поширену в Європі технологію циркуляції повітря Юрій також планує встановити у своєму будинку. І додає:

“У планах також закрити нішу праворуч від сонячного колектора склом і зробити там повітряний колектор. Тобто не воду гріти, а просто нагрівати вхідне повітря. У міжсезоння, коли вже потрібно будинок опалювати, але сонце досить активне за холодної температури, цієї сонячної енергії буде достатньо для того, щоб у будинок заходило тепле повітря. А далі система розводки буде розносити тепле повітря кімнатами”.

Завдяки новим технологіям та ощадливості енергонезалежним може стати фактично кожен. А ініціативність Юрія Трофименка – яскравий приклад того, як українці активно переймають досвід Європейського Союзу. Юрій зауважує:

“Ми вже знаємо, куди рухається Україна. Люди починають розуміти, що так, як раніше вони тринькали ресурси, уже точно ніколи не буде. Не тільки тому що вони стали дорожчі – ресурси, енергоносії, – а просто тому, що на Землі їх стає все менше й менше”.

Власник екобудинку розповідає, що енергоефективним житлом цікавляться люди з усіх куточків України:

“Можна в неділю вийти на вулицю випити кави – і під будинком будуть стояти машини і якийсь чоловік буде питати: “А я ось чув, читав, що є у вас будинок, а як воно працює?”

Юрій охоче розказує, як краще облаштувати свою оселю, та вірить, що найближчим часом, як і в Європі, екобудівлі стануть для України нормою.

Слобода-будинок-Трофименко-житло-опалення

 Джерело: https://kurs.if.ua

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?