Ще раз про чемпіонат світу з футболу

Спливає час після того, як завершився 21-ий чемпіонат світу з футболу, що протягом місяця тривав у Росії.

Чемпіон світу — збірна Франції.

На чемпіонаті світу 32 учасники турніру грали у восьми групах, по 4 в кожній. Кожна зіграла з кожною, а по 2 кращі команди груп вийшли в наступний етап чемпіонату — плей-оф, тобто гру на вибування.
Ось хто виборов перше й друге місця в групах і вийшов до однієї восьмої фіналу (названо групи). A — Уругвай, Росія. B — Іспанія, Португалія. C — Франція – Данія. D — Хорватія, Аргентина. E — Бразилія, Швейцарія. F — Швеція, Мексика. G — Бельгія, Англія. H — Колумбія. Японія.
Ось хто зустрівся в одній восьмій фіналу й результати матчів.
Франція  —  Аргентина — 4:3.
Уругвай  — Португалія — 2:1.
Росія – Іспанія —   1:1 , по пенальті 4:3.
Хорватія  —  Данія —1:1, по пенальті 3:2.
Бразилія  —  Мексика —2:0.
Бельгія  —  Японія — 3:2.
Швеція  —  Швейцарія —1:0.
Англія – Колумбія — 1:1, по  пенальті 4:3)..
Чвертьфінал:
Франція – Уругвай — 2:0;
Бельгія – Бразилія — 2:1;
Англія – Швеція — 2:0;
Хорватія – Росія — 2:2 (за пенальті 4:3).
Півфінал:
Франція – Бельгія — 1:0;
Хорватія – Англія — 2:1.
Матч за третє місце: Бельгія – Англія — 2:0. Бельгія вперше виграла медалі чемпіонату. До цього 1986 року команда виходила до півфіналу, але програла майбутньому чемпіону — Аргентині.
На цьому чемпіонаті взагалі команди і гравці оновили чимало своїх попередніх досягнень. Захисник і капітан збірної Мексики Рафаель Маркес виступив на п’ятому чемпіонаті світу. Цим самим увійшов до невеликої когорти рекордсменів. Досі на п’яти турнірах виступили лише його співвітчизник — воротар Атоніо Карбахаль (у 1950 —1966 рр. )), захисник збірної Німеччини Лотар Маттеус (у 1986 – 2002 рр., чемпіон світу 1990 року) та легендарний воротар збірної Італії — Джанлуїджі Буффон, котрий виступав у п’яти попередніх турнірах. Цей чемпіонат міг би бути для 40-річного капітана збірної Італії рекордним шостим, але Італія на мундіаль не пробилася.
Одвічне суперництво щодо чемпіонства між Європою і Південною Америкою, схоже, солідно схилилося в бік європейців. Тепер рахунок чемпіонств — 12:9 на користь Європи. Востаннє латиноамериканці перемогли на турнірі 2002 року в Японії та Південній Кореї, тоді Бразилія вп’яте здобула чемпіонство. Але наступні чотири турнірі виграли європейці: Італія (2006), Іспанія (2010), Німеччина (2014) і ось тепер Франція. На цьому чемпіонаті всі 4 півфіналісти представляли Європу.
Англія була єдиною командою, повністю складеною із гравців свого чемпіонату. До речі, у складі інших найсильніших команд було чи не найбільше футболістів саме англійських клубів. Натомість провідні латиноамериканські команди — Бразилія, Аргентина, Уругвай — майже не мали гравців своїх внутрішніх чемпіонатів. І це тенденція останніх років: найбільш талановиті футболісти Південної Америки постійно поповнюють ряди європейських клубів, немало їх грає і в Україні. Схоже, відплив талантів з національних чемпіонатів негативно впливає і на рівень збірних.
Перед чемпіонатом Франція входила до числа тих 8-ми команд, які вибороли чемпіонський титул. Це було рівно 20 років тому, на домашньому чемпіонаті у Франції, де блискуча збірна на чолі з генієм футболу Зінедіном Зіданом перемогла Бразилію — 3:0.
Цікаво, що нинішній тренер збірної — 49-річний Дідьє Дешам — був капітаном тої збірної і отримав для неї Кубок світу. Він поповнив нечисленне коло зірок футболу, які здобували звання чемпіона світу і як гравці, і як головні тренери. Це Маріо Загало (Бразилія), до того ж двічі чемпіон як гравець, це Франц Беккеенбауер (Німеччина).
До нинішнього чемпіонату Франція двічі виходила до фіналу турніру: крім переможного, інший програла — 2006 року. Хорватія один раз вийшла до півфіналу, 1998 року, де програла французам, що стали чемпіонами. Хорвати тоді виграли матч за третє місце.
А тепер про головний матч футбольного чотириліття — фінал чемпіонату світу, який відбувся в неділю, 15 липня. Франція перемогла з рахунком 4:2. Спершу трапився прикрий автогол хорвата Маріо Манджукіча, котрий зрізав м’яч у власні ворота. Потім Іван Перішич зрівняв рахунок. Далі Антуан Грізман з пенальті вивів французів уперед, а потім по м’ячу забили французи Поль Погба й Кіліан Мбаппе. Після прикрої помилки воротаря французів Манджукіч сквитав один м’яч, але на більше хорватів уже не вистачило.
Далі відбулася урочиста церемонія нагородження. Спершу відзнаки отримали головний арбітр матчу Нестор Пітана з Аргентини і його помічники. А потім медалі одержали гравці Хорватії і Франції. Їх вручали президент ФІДЕ Джанні Інфантіно, а також президенти Франції — Еммануель Макрон, Хорватії — Колінда Грабар-Китарович, Росії — Володимир Путін. Усі три глави держав були присутні на цьому матчі.
Кращим футболістом чемпіонату визнаний капітан збірної Хорватії, півзахисник Лука Модрич. Кращим молодим гравцем — 19-річний форвард збірної Франції і клубу «Парі Сен-Жермен» Кіліан Мбаппе.

Кіліан Мбаппе

Кращим воротарем визнаний Тібо Куртуа (Бельгія),  Кращим бомбардиром став капітан збірної Англії Гаррі Кейн, форвард лондонського «Тоттенхему», котрий забив 6 м’ячів і отримав традиційну нагороду — «Золоту бутсу».

Найбільш урочистий і хвилюючий момент: президент ФІФА вручає золотий Кубок світу збірній Франції. За традицією Кубок прийняв капітан команди, це воротар Уго Льоріс.
А тепер представляємо нового чемпіона світу. Ось хто найчастіше виходив на поле в матчах. Воротар Уго Льоріс («Тоттенхем», Англія), захисники Бенджамен Павар («Штутгарт», Німеччина), Рафаель Варан («Реал», Мадрид), Самюель Юмтіті («Барселона»), Лукас Ернандес («Атлетико», Мадрид), півзахисники — Поль Погба («Манчестер Юнайтед»), Н’Голло Канте («Челсі», Англія), Блез Матюїді («Ювентус», Італія), форварди Антуан Грізман («Атлетико»), Олів’є Жиру («Челсі»), Кіліан Мбаппе («ПСЖ»). Але в заявці на чемпіонат у кожній команді було по 23 футболісти. І всі інші гравці Франції стали чемпіонами світу, дехто з них виходив у старті чи на заміну в певних матчах. Ось вони: Стів Манданда, Альфонс Ареола, Преснель Кімпембе, Аділь Рамі, Джибріль Сідібе, Бенжамен Менді, Тома Лемар, Корентен Толіссо, Стівен Н’Зонзі, Набіл Фекір, Усман Дембеле, Флоріан Товен.
Найкращих слів заслуговує і збірна Хорватії. Головний тренер — 51-річний Златко Даліч — прийняв команду вже під час відбірного турніру, в дуже складній ситуації команди. Але вивів її на чемпіонат і привів до звання віце-чемпіона. Зазначимо, що це друга   слов’янська країна, яка грала у фіналі чемпіонату світу за понад 80-річну історію турнірів. До цього була Чехословаччина (1934 і 1962 рр.)

Златко Даліч

Хорватія —  невелика держава на Балканському півострові, одна з шести республік колишньої Югославії.  Член Євросоюзу і НАТО. Населення — всього 4 мільйони 150 тисяч. Територія — 90 тис. кв. км, але площа суходолу — всього 57 тис. кв. км (менше ніж дві Чернігівські області), решта — це внутрішнє море.
Серце команди — Лука Модрич. Він не просто отримав «Золотий м’яч» кращого грація чемпіонату, а й реально претендуватиме на «Золотий м’яч» кращого футболіста Європи 2018 року, порушивши 10-річну монополію Ліонеля Мессі та свого багаторічного одноклубника Кріштіану Роналду.

Лука Модрич

Цього року Модрич разом з «Реалом» виграв Лігу чемпіонів Європи, втретє поспіль, а загалом чотири ці турніри за останні роки.
Ось, крім капітана, інші основні гравці Хорватії: воротар Дініель Субашич («Монако», Франція), захисники Шиме Врсалько («Атлетико»), Іван Стрініч («Сампдорія», Італія), Деян Ловрен («Ліверпуль»), Домагой Віда («Бешиктащ», Туреччина), Йосип Піварич («Динамо», Київ), півзахист — Іван Ракитич («Барселона»), Матео Ковачич («Реал»), Марцело Брозович («Інтернаціонале», Італія), форварди — Іван Перишич («Інтернаціонале»), Андрей Крамарич («Гоффенгайм», Німеччина), Маріо Манджукич («Ювентус»), Анте Ребич («Айнтрахт», Німеччина).
Президент Хорватії Колінда Грабар-Киторович, вдягнена у футболку збірної,  матчі своєї команди дивилася як рядова вболівальниця на трибунах із друзями.

Президент Хорватії Колінда Грабар-Киторович

Україна, на жаль, не потрапила на чемпіонат. Але ми поступилися у відборі в групі не комусь, а тепер — віце-чемпіону світу Хорватії. До того ж у цій збірній нині грає киянин Піварич.

А один з ключових гравців Домагой Віда відіграв у київському «Динамо» аж 5 років і лише недавно перейшов у Туреччину.

Домагой Віда

Віда став героєм чвертьфіналу з Росією не лише тому, що забив голи у грі й у серії пенальті. Після матчу він на відео виголосив: «Слава Україні!». Як вдячність за привітання від українських вболівальників з перемогою і за  5 років виступів за київське «Динамо». Реакція ФІФА була дуже нервовою. Вона  винесла Віді  попередження. Мовляв, за те, щоб не змішував футбол і політику. Усе це було явно під тиском Росії, якій ФІФА потурала, починаючи з підозрілого рішення надати Росії право на чемпіонат. У цьому ажіотажі багато лукавства з боку ФІФА і Росії. Адже не хто інший, як Росія давно вже перетворила спорт у політику, в тому числі сам цей чемпіонат. Чудовою відповіддю стала реакція численних уболівальників збірної Хорватії вже на наступному матчі їхньої збірної — півфіналі з Англією. Причому цей матч проходив на головному стадіоні Росії — в Лужниках у Москві, де відбувся і фінал. Перед матчем з Англією вже самі вболівальники скандували: «Слава Україні!»
До речі, нервова реакція Росії зайве викрила її в тому, що вона веде агресивну війну проти України. Бо невже такою була б реакція, якщо б після фіналу хтось із хорватських футболістів виголосив: «Слава Франції!»
А зараз вітаємо чемпіона світу Францію, тепер уже дворазового, і віце-чемпіона Хорватію та дякуємо їм за чудовий футбол.
Петро АНТОНЕНКОредактор газети «Світ-інфо»

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?