27 липня у Верховній Раді України було зареєстровано Проект Закону № 2454-а про введення заборони (мораторію) на промисловий вилов водних живих ресурсів на деяких водоймах України.
Проект документу викликав серйозний суспільний резонанс та занепокоєння серед представників рибальської спільноти. З перших днів серпня Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства Київської області, як орган державної виконавчої влади у сфері рибальства, чи не щодня отримує листи від підприємств галузі та громадських організацій із різкою критикою закону.
Зокрема в зверненні від Громадської організації «Спілка рибалок та мисливців України» йдеться про те, що заборона рибного промислу на внутрішніх водних об’єктах тягне за собою страшні наслідки. Це, в першу чергу, масове безробіття в тих регіонах, де іншого працевлаштування, окрім промислового рибальства просто не існує. Тисячі українських сімей залишаться без засобів до існування. З торгової мережі зникнуть історично традиційні для українців види риб, такі як судак, лящ, щука, сом, карась, плітка, чехоня та інші. Ця ніша буде заповнена імпортованою рибною продукцією, яка значно дорожча і часто гірша за якістю та переморожена.
Спілка рибалок наполягає на недоцільності впровадження законопроекту як такого, що порушує права громадян України, а також здатен дестабілізувати економічну та соціальну ситуацію в країні.«Ми вважаємо Проект Закону безпідставним. Як наслідок його втілення тисячі громадян України залишаться без роботи, а їх сім’ї без годувальника та єдиного засобу для існування. Ціна на вітчизняну рибну продукцію суттєво підвищиться, а асортимент її відповідно стане мізерним», — прокоментував законопроект один з представників громадської організації.
Крім того, наукові установи в галузі рибного господарства зазначають, що запаси водних біоресурсів є достатніми, а ситуація на внутрішніх водоймах стабільною і сприятливою для здійснення промислу водних біоресурсів. Про це свідчать щорічні дослідження Інституту рибного господарства НААН, Інституту гідробіології НАН та Національного університету біоресурсів та природокористування України.
Тому, введення обмежень або заборон рибного промислу у внутрішніх водних об’єктах є неприйнятним, особливо в тій ситуації, яка склалася сьогодні в країні. Україна втратила Крим, а з ним і 80 % промислового рибальства. Як наслідок, добування рибної продукції шляхом промислового рибальства сьогодні в Україні є мізерним. Рибний промисел залишився частково на обмеженій частині водного шельфу Чорного моря і у внутрішніх водних об’єктах, здебільшого у водосховищах Дніпра.
Можливо, в такий спосіб автори законопроекту намагаються витіснити з ринку вітчизняного товаровиробника, замінивши його «вигідними» імпортерами.«Ми думаємо, що автори законопроекту насправді переслідують мету повного припинення існування рибного промислу в Україні, як виду господарської діяльності. Вони обізнані у механізмі існування та міграцій водних біоресурсів в системі каскаду Дніпровських водосховищ і, залишаючи для промислу всього 40 % акваторії розуміють, що систематично не маючи улову на ділянці водного об’єкта, користувачі та рибалки-промисловики будуть змушені припинити свою діяльність», — додав один з представників Асоціації рибалок-промисловиків.
Проект Закону дискредитує і органи Держрибагентства України, перетягуючи повноваження центрального органу виконавчої влади в галузі рибного господарства до органів Мінприроди в той важкий період, коли Держрибагентство України зайняте побудовою нової Європейської моделі рибного господарства України. «Реагувати на звернення громадськості – прямий обов’язок органів рибоохорони. Всі отримані звернення та пропозиції ми направимо в Держрибагентство України, центральний орган із реалізації державної політики України в сфері регулювання рибальства, де вони будуть належним чином опрацьовані, а озвучені проблеми отримають шанс бути вирішеними», - запевнив начальний Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області – Вадим Литвиненко.
Оксана МИРОНЬКО
Окрема думка. Оприлюднюючи точку зору Держрибагенства України щодо недоцільності заборони промислового внутрішнього рибальства в Україні, редакція sknews.net не поділяє такий підхід цього відомства. На нашу думку, доцільно б було заборонити на деякий термін не лише промислове рибальство, а й полювання на дичину, оскільки, якщо так далі піде, птахи перестануть літати над українськими луками та річками, а звірі не ходитимуть болотами та лісами.
Маючи сучасні види зброї щодо полювання, мисливці наносять дуже величезну шкоду фауні України, відстрілюючи все живе, що попадається на їхньому шляху під час полювання.
Для розвитку вітчизняної рибної промисловості (внутрішнє рибальство) необхідно відроджувати відповідні підприємства, бо, скажімо, якщо на 1990 роки у нас в сфері внутрішнього вирощування річкової риби (за даними експертів) працювало близько 500 підприємств, то зараз їх близько 50.
