Потрібні онкохворим ліки стануть недоступними

Керівництво Чернігівського онкодиспансеру розповіло журналістам про ризики, з якими зіштовхнулися онкопацієнти, котрі потребують терапії сучасними вартісними препаратами.

Як відомо, з нинішнього року державні закупівлі в охороні здоров’я проводитимуться за Національним переліком основних лікарських засобів. Наразі до цього переліку внесено 427 препаратів (назв діючих речовин) і держава гарантує пацієнтам їх безкоштовне отримання. Така практика державного регулювання закупівель в сфері охорони здоров’я і використання лише препаратів доказової медицини присутня в більшості країн і , безумовно, є позитивною — на цьому наголосив головний лікар онкодиспансеру Валерій Зуб. Водночас лікарі занепокоєні тим, що до цього переліку не ввійшло багато препаратів, від яких залежить якість лікування онкохворих і наразі незрозуміло — яким чином пацієнти могли б отримати необхідне їм лікування. І якщо раніше хоч частину витрат на придбання таких препаратів брали на себе регіональні бюджети, то сьогодні вони такої можливості позбавлені.

 — Це регламентується законодавчо. Відповідно до постанови Кабміну №180 ми можемо закупити ліки поза Нацпереліком лише у випадку, якщо всіма іншими препаратами з Нацпереліку наші пацієнти будуть забезпечені на 100 відсотків, — пояснив Валерій Зуб.

І додав, що наразі з цього списку Чернігівський онкодиспансер на 100 відсотків забезпечений лише препаратами для наркозу та знеболення. Тож, чекати допомоги від місцевої влади наразі пацієнтам не доводиться.

Леся Покрасьон – одна з таких пацієнток. Півроку тому 37-річній мамі двох дітей діагностували агресивний підтип раку грудей. При такому діагнозі жінці вкрай потрібне тривале лікування одним з таргетних препаратів, а його вартість становить сотні тисяч гривень. Шість курсів такої терапії Леся встигла отримати доки ліки були в диспансері, але попереду — ще дванадцять. Родина продала машину і все що можна, але грошей вистачить щонайбільше на 2 курси, що буде далі – невідомо. Частково і їй би могла допомогти місцева влада, та лікарі розводять руками: кошти на закупівлю такого препарату були заплановані, але придбати його не можуть.

— Це якось навіть негуманно, адже є пряме показання щодо застосування таких таргетних ліків при цьому виду раку, — констатував завідувач хіміотерапевтичним відділенням Сергій Матвійчук. – У світі давно доведено, що такі пацієнти повинні лікуватися саме так і таргетна терапія дає їм шанс пожити.

Препарат для лікування агресивного раку грудей – не єдиний з тих, які онкологи хотіли б бачити в Нацпереліку, адже міжнародні протоколи лікування передбачають використання сучасних вартісних ліків при різних локалізаціях пухлин. Придбати їх не під силу жодній українській родині. Якщо забезпечити всіх пацієнтів в такій терапії не в змозі і держава, вона має зробити хоча б гнучкішою систему закупівель для регіонів.

— Як вихід може бути поділ Нацпереліку на підгрупи. Приміром, якщо заклад на 100 відсотків забезпечений необхідними препаратами з підгрупи знеболення, він не повинен щось до цього докуповувати. Але якщо онкодиспансер не має необхідної кількості хіміопрепаратів, йому слід дати право закуповувати на рівні області те, що конче необхідно, — висловив пропозиції чернігівських онкологів Валерій Зуб. Ці пропозиції вони збираються озвучити на найближчому зібранні Асоціації онкологів, де, сподіваються, буде представник МОЗ.

Уляна Ковальчук

Навигация по записям

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?