План Гітлера-Сталіна і сьогодення. Паралелі

гитлер сталинОнайомлення з висвітленням подій червня 1942 року в деяких ЗМІ мене трохи засмутило і спонукало логічно замислитися…

“22-го июня, ровно в четыре часа, Киев бомбили, нам обявили, что началася война”…  Це із пісні. А що відбувалося насправді? Війна вже йде, а Сталін спить. Велів ні за яких обставин не турбувати. Та коли Поскребишов, нарешті, осмілився розбудити і доповів про бомбардирування, Сталін спершу подумав, що це за його планом, можливо, з якимись відхиленнями, бо він вже очманів від сатанинських задумів.

А план на 22 червня був такий: ранок – бомбардирування Гродно; днем – наказ про початок операції прикриття;  ввечері -“розбирання польотів” і оголошення мобілізації на 23 червня. Тож  вдень треба добряче виспатись. Та Гітлер попередив Сталіна на один день. Бомбардирування своєї території повинні були здійснити радянські льотчики на німецьких літаках, передбачливо закуплених у Гітлера  ( 2 бомбардирувальника «Дорньє- 215», два «Юнкерса 88» і 5 « МЕ-110» ).

Щоб провокація не зірвалась, 21-го червня розброїли найближчий до Гродно полк винищувачів. Щоб нездійснена провокація не розкрилась, розстріляли 22 червня 34-річного генерал-майора Копца -кавалера ордена Леніна і ордена Червоного Прапора (він особисто збив шість літаків в небі  Мадріда ). Сталін   довірив йому здійснити провокацію, і «віддячив» за це в соєму стилі. Вірогідний виконавець цього злочину – Мехліс… На виконання гродненської провокації розрахована і «Директива №1» від 21.06.1941 року – директива  Жукова, Тимошенко,Сталіна:

“В течение 22-23 июня 1941г. возможны внезапные нападения немцев на фронтах Нападение может начаться с провокационных действий. 2. Задача наших войск – не поддаваться ни на какие провокационные действия, могущие вызвать крупные осложнения”. А далі – пять пунктів наказу: про скритність, про розміщення на польових аеродромах всієї авіації, про маскування і затемнення міст і сіл; і останній -“никаких других мероприятий без особого распоряжения не проводить”.

І вся ця невизначеність замість простого, ясного і однозначного наказу: “Ввести в дію план прикриття”, що було б зрозуміло всім військовим. Гітлер не очманів і зірвав план Сталіна – підкорити Європу ще в 1941 р. Докладніше про це можно дізнатись із книги відомого російського, військового історика Марка Солоніна “23 червня “День М”. Один день, а який наслідок – нищівний розгром Червоної Армії в 1941 році, бо звіриний фанатизм Сталіна переріс в отупіння… Гітлер перехитрив Сталіна, вірогідно, через витік найсекретнішої інформації із Кремля. Якщо Ленін був німецьким шпигуном, то такими могли бути найдовіренніші члени Генерального Штабу і Уряду. Здається, що весь Генералітет працював на Гітлера, підготувавши “на долоні” 4-х мільйонну Червону Армію для знищення в перші дні війни, і до хвилини підказавши оптимальний час нападу…

А ще мене турбує: від якого фанатизму тупіли майже всі вожді Росії та України в післясталінський період?  Відповідь проста – ми їм дозволяли, бо самі чмоніли від “руського міра”, портретів і бюстів вождів, надувних кульок у Раді, георгієвських стрічок, червоних прапорів, зрадницьких газових угод, табачників і добкіних у владі, не задумуючись, що все це провокації спецслужб сталінської закваски – на інше вони не здатні…

Особливу неприязнь в мене викликає «липовий герой» України, маніпулятор-перевертень Л. Не тільки за причетність до справи Гонгадзе, а за те, що в кріслі спікера Верховної Ради виконував забаганки російських спецслужб та плазував перед Януковичем і його бандитською партією, ратифікуючи в Раді з порушенням всіх норм регламенту Харківські угоди, та разом з корупціонерами Конституційного суду привів до всевладдя донецького Пахана. Садист Сталін покарав істинного Героя Кобца за причетність до нездійсненої таємної провокації. Та чи з’явиться в Україні  президент чи прокурор,  здатний покарати «липового героя» Л. за здійснені провокації?  А він же не один такий!

Такими стали, на мою думку, безідейні, антинародні деякі парламентські партії (ПР, КПУ …), які в безкомпромісній, тупій, популістській боротьбі за владу дерибанили країну й розколювали суспільство в фарватері сценарію Кремля – знову втягти Україну в шовіністичний “руський мір”. Переконаний, що ці олігархічні зібрання отримували підтримку Путіна не тільки маніпулятивну, а й фінансову. Тому й дозволили Кремлю укорінити в українську владу своїх агентів і провокаторів, які на протязі восьми років готували «добровільну» здачу Криму, заздалегідь зробивши українську армію недієздатною.

Після Революції гідності народ на останніх виборах відправив ці партії в небуття. Вдалося подолати 5% бар’єр тільки одній фарисейській партії, завдяки запланованій операції ФСБ Росії по викраденню льотчиці Надії Савченко…

Переконаний, що до осені Путін не відпустить Савченко, щоб дати можливість «білосердечним» напередодні місцевих виборів ще не раз попіаритися в майках з портретом льотчиці-героїні. Впевнений і в тому, що останнє звернення Савченко до МЗС України з вимогою звітувати, що міністерство зробило в питаннях звільнення українських політв’язнів з російських тюрем.

А як на мене, то Тимошенко в такий спосіб намагається підкреслити нездатність команди Порошенка і Клімкіна протистояти брехливій і цинічній зухвалості Путіна і Лаврова.

Не менше турбує мене й те, що значна частина членів вищеназваних корупційних партій перефарбувалися в патріотів, знову маніпулятивно пролізли до парламенту по списках інших партій і блоків та стали «плідно боротися» з корупцією. Тож надія тільки на мудрість, дієздатність і безкомпромісність суспільства до фарисеїв і провокаторів різних мастей.

Олександр РАЧЕК. Чернігів

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?