Підтопило? Негайно до нас – прикрутимо гайки!

Нетримання сечі у жінок – делікатна проблема, про яку усі звикли мовчати. Втім, вона значно ускладнює професійну діяльність жінки, обмежує її соціальну активність та викликає дисгармонію у стосунках з чоловіком. Ця недуга – вкрай неприємна, хоча і не призводить до будь-яких небезпечних для здоров’я або життя наслідків.

Які причини нетримання сечі у жінок? Які фактори сприяють розвитку захворювання і як його вилікувати, щоб уникнути неприємних фізіологічних відчуттів (і не тільки їх), нам розповів лікар-гінеколог Чернігівського лікувально-профілактичного закладу «СімМед» Олександр Валерійович Зуб.

– Пане Олександре, що це за хвороба і внаслідок чого вона розвивається? Побутує така думка, що це стареча хвороба. Це дійсно так, чи від неї страждають і молоді жінки?

– Нетримання сечі – це будь-яке неконтрольоване мимовільне її виділення, яке виникає як під час фізичного навантаження, так і в стані спокою. Причини цього захворювання – найрізноманітніші. З віком захворюваність зростає (це пов’язано з гормональними змінами), надмірна важка фізична праця не минає без наслідків, навіть важкоатлетів спіткала лиха доля! Вагітність і пологи (хотів би зазначити, що кесарів розтин ніяк не зменшує ризиків нетримання сечі), паління (надмірний кашель підвищує тиск в черевній порожнині, що негативно впливає на сечовий міхур і уретру), хірургічні втручання на органах малого тазу, онкологічні захворювання і подальша променева терапія також є чинниками виникнення хвороби.

– До жіночого туалету завжди черга, натомість до чоловічого – вхід вільний. Неодноразово була свідком ситуацій, коли жіночки, не соромлячись, прямували в чоловічу вбиральню, бо несила терпіти. То хто ж більше страждає на цю недугу?

– Прикро, але ця хвороба уражає найчастіше жінок. Точної статистики немає, але приблизно кожна третя жінка у віці старше 55 років стикається з цією проблемою.

– Буває, що жінки навмисне зменшують споживання рідини, щоб уникнути нетримання. Чи є це дієвим вирішенням проблеми?

– У жодному разі! Знижується якість життя жінки. Цей спосіб є не лише безрезультатним, а й може спричинити інші негативні наслідки для здоров’я.

– Які перші симптоми повинні насторожити жінку?

– Є кілька видів нетримання сечі.

Стресове – трапляється у 80% жінок. Хвору має насторожити будь-яке мимовільне виділення сечі при кашлі, чханні, сміху, підйомі вантажу, бігу, стрибках, зміні положення тіла з горизонтального у вертикальне, статевий акт. Поширена причина – слабкість м’язів, фасцій та зв’язок тазового дна.

Ургентне (гіперактивний сечовий міхур) – діагностують у 18% жінок. Це «неслухняний» сечовий міхур, який поводиться так, як сам забажає: скорочується і спорожнюється, коли йому заманеться. Сечовипускання відбувається настільки швидко, що жінка може не встигнути вчасно зреагувати. При цьому сечовий міхур може бути майже не заповнений.

Змішане включає комбінацію стресового та ургентного із різним ступенем вираженості симптомів.

Парадоксальна ішурія – зустрічається дуже рідко, всього у 2% хворих. Вона настає в результаті тривалої затримки сечі, коли надмірно розтягується не тільки м’язова стінка сечового міхура, а й сфінктери, і сеча, яка надходить в переповнений сечовий міхур, мимоволі, краплями виділяється назовні. Найбільш частою причиною парадоксальної ішурії у жінок є звуження уретри.

– До якого лікаря слід звернутися при ознаках захворювання?

– Жінкам – до гінеколога, чоловікам – до уролога.

– Як лікарі діагностують нетримання?

– Вкрай важливо правильно визначити вид нетримання сечі, бо від цього залежить тактика лікування. Найважливіше правильно зібрати анамнез, тобто з’ясувати скарги, історію розвитку захворювання. Пацієнтка заповнює спеціальні анкети. Слід здати лабораторні аналізи, зробити УЗД сечового міхура, органів малого тазу.

Під час гінекологічного огляду лікар просить пацієнтку покашляти, щоб переконатися, чи підтікає сеча, потім спеціальним інструментом притискає уретру, імітуючи постановку сітки, і якщо сечовипускання припинилось, то діагностує стресове нетримання сечі. Тобто є велика кількість простих у виконанні, але надзвичайно ефективних тестів, що допомагають правильно встановити діагноз.

– Люди соромляться «таке» лікувати, хоча нетримання сечі піддається коригуванню. Розкажіть, як все-таки лікувати нетримання сечі?

– Ургентне нетримання сечі лікується консервативно. Завжди призначається тренування сечового міхура, фізіотерапія, медикаменти.

Є кілька видів лікування стресового нетримання сечі. Ін’єкційний – введення об’ємоутворюючих препаратів в уретру, деякі пацієнтки залюбки погоджуються саме на такі процедури. Виконуються вони амбулаторно, скажімо, хвора може підійти в обідню перерву. Під час гінекологічного огляду ми вводимо безболісно препарат, і жінка спокійно може повертатися на роботу. Дія таких препаратів – до року, тому процедуру потрібно повторювати знову і знову. Також застосовують лазерне лікування, але ефективний цей метод близько півроку. Ще використовують вагінальні песарії – це щільне кільце, яке лікар поміщає в піхву пацієнтки, і воно через стінку піхви здавлює уретру, що розташована поруч. Таким чином уретра повертається в нормальне положення, що сприяє зменшенню стресового нетримання сечі. Найбільш дієвим методом є хірургічний – лікування дає пожиттєвий результат.

– У чому суть такої операції?

– Найбільш ефективними і сучасними вважаються слінгові операції з встановленням сітчастого синтетичного трансплантата. Сітка, так би мовити, допомагає уретрі заломлюватись під час сміху чи кашлю, внаслідок чого і не відбувається підтікання сечі. Операція високотехнологічна і її тривалість не перевищує 30 хвилин. Дається загальна або спинномозкова анестезія. Таке втручання напрочуд ефективне: три-чотири дні в стаціонарі – і жінка повертається до звичайного способу життя, але вже без хвороби. Протипоказань для операції практично немає, якщо загальний стан пацієнтки дозволяє витримати хірургічне втручання.

Раніше сітку ставили під уретру і чітко її фіксували, надалі вже нічого не можна було змінити. І якщо сітка була встановлена неправильно (недостатньо або навпаки занадто сильно натягнута), то вихід з такої ситуації лише один – повторна операція. Нещодавно ми почали застосовувати нову методику в лікуванні, а саме постановку регульованих сітчастих трансплантатів. Операція виконується таким чином, що сітка виводиться назовні і її можна підтягнути, або ж навпаки – послабити, тобто скорегувати, що робить операцію ефективною на 100%. Чому це важливий крок у хірургічному лікуванні стресового нетримання сечі? Тому що пацієнтка знаходиться на операційному столі в стані наркозу, і хірург не може адекватно оцінити, з якою силою натягнути сітку. Використовуючи нову методику, пацієнтки мають можливість пройти так званий «тест-драйв» на наступний день, і після цього, за необхідності, отримати необхідну корекцію.

– Деякі пацієнти бояться робити таку операцію, мовляв, хірург може пошкодити сечовий міхур. Олександре Валерійовичу, скажіть чи можливо таке?

– Ні! В далекому минулому, коли техніка виконання операції була іншою, існувала небезпека травмування сечового міхура. Наразі методи оперування зовсім інші, і боятися немає чого.

– Можливо, є якісь післяопераційні застереження?

– Не можна піднімати важкого. І так як операція виконується через два п’ятисантиметрові розрізи в піхві, то впродовж шести тижнів сексом займатись категорично не можна!

– Як давно в клініці виконують такі операції?

– З 2002 року. У нас набутий великий досвід. Щороку ми проводимо близько ста операцій, і всіх пацієнток ставимо на облік. До нас приїжджають жінки і з інших областей.

– Чи є профілактика захворювання для жінок?

– Основою профілактики нетримання сечі при напруженні (стресове) є спеціальні комплекси вправ для інтимних і тазових м’язів, і збалансована фізична активність. Жінкам після 40 слід ретельно регулювати інтенсивність і характер фізичних вправ, виключати підняття важких предметів. Найбільше схильні до розвитку нетримання сечі при напруженні жінки, що народжували більше 2-х разів, і в більшості випадків запобігти розвитку стресового нетримання сечі неможливо. У таких випадках при перших симптомах і підозрі слід звернутися до кваліфікованого гінеколога.

Всім пацієнткам у постменопаузі одночасно проводиться замісна гормонотерапія у вигляді свічок з естріолом місцево за традиційною схемою або препаратами системної дії залежно від віку. Чим раніше рекомендується ЗГТ, тим вище її ефективність.

– І насамкінець – які наслідки ігнорування проблеми?

– Незважаючи на те, що хвороба досить поширена, жінки часто соромляться про це говорити навіть лікарю, мовляв, ця хвороба є неодмінним атрибутом старіння. І тільки незначна кількість жінок звертаються за допомогою до фахівців. Жінкам варто усвідомити, що нетримання сечі – це хвороба, а не нормальні зміни жіночого організму, тому вона не зникне сама собою. Це проблема, яку можна вирішити, і у майбутньому вона не заважатиме нормально жити. Прогресуючи, хвороба призводить до поступового погіршення якості життя. Саме тому важливо знати, що її можна вилікувати. Жінки мають усвідомити, що не слід уникати існуючої проблеми, адже запорукою успіху є раннє звернення до лікаря і чітке дотримання його рекомендацій.

Спілкувалася з лікарем Світлана ОНИЩЕНКО

На першому фото: Олександр Зуб

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?