Перестало битися серце українського патріота

26 серпня 2018 року відійшов в інший світ Сарана Валерій Юрійович (нар.  29 травня 1947 року).

Український громадський діяч, перший голова Чернігівської краєвої організації Нраодного Руху України (1990—1992), член оргкомітету Установчого з'їзду Народного Руху України (1989).

На установчих зборах Чернігівської краєвої організації Народного Руху 9 липня 1989 року обраний співголовою організації, а 6 жовтня 1990 року — головою. Очолював до 1992 року. Член оргкомітету та делегат Установчого з'їзду Народного Руху України за перебудову (1989).

Мітинги, якими часто керував Валерій Сарана, розбудили сонний Чернігів і всю область, на них вперше були підняті жовто-блакитні прапори, пролунали вимоги позбавлення КПРС керівної ролі, слова про незалежність України. Походи «Дзвін- 90» та «Козацькими шляхами» (1991), які проводили товариство української мови імені Т.Шевченка та Народний Рух, стали важливими віхами подолання комуністичної гегемонії у свідомості жителів Чернігівщини, викликали величезний резонанс, поклали початок відродженню Батурина та доброї пам'яті про гетьмана Івана Мазепу.

29 січня 1991 року Валерій Сарана очолював делегацію Народного Руху на першому публічному вшануванні подвигу героїв Крут на місці бою з російськими більшовицькими військами. Тоді було встановлено березовий хрест на невеликому кургані. Відтоді щороку 29 січня на цьому місці вшановується пам'ять захисників УНР.

Левко Лук`яненко та Валерій Сарана

Неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за проведення несанкціонованих мітингів, переслідувався КГБ, зокрема, за доставку з Вільнюса нелегальної чернігівської газети «Громада».

Від чернігівської «Просвіти» на виборах до Верховної Ради березня 1991 року Валерія Сарану було висунуто кандидатом у депутати по Новозаводському виборчому округу. «Компартійні органи вели активну пропагандистську роботу проти мене, як кандидата, що представляв політичну силу — Рух, який протистояв КПРС. У дискредитації мене КПРСівські агітатори не гребували нічим. Вони звинувачували мене у всіх смертних гріхах, мислимих і немислимих», — згадував Валерій Сарана. Для боротьби з рухівським кандидатом було створено обласний штаб на чолі з другим секретарем обкому КПРС Павлом Мисником. У другому турі Валерій Сарана програв вибори номенклатурному кандидату, як вважають рухівці, внаслідок фальсифікацій.

З 1992 по 1994 роки працював заступником голови Чернігівської обласної адміністрації з гуманітарних питань.

У 1995—1996 роках — викладач у Чернігівському державному інституті економіки та управління.

В 1996—1997 роках — керівник апарату фракції Народного Руху у Верховній Раді.

21 січня 1990 року. Делегація Чернігівського Руху на всеукраїнській акції «Акт Злуки», присвяченій річниці проголошення у 1919 році Соборності України. В першому ряду крайній справа — Валерій Сарана

Працював головним консультантом управління внутрішньої політики Адміністрації Президента (1998—2002), очолював одне з управлінь Державного комітету України з інформаційної політики (2003).

Генеральний директор Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» (2003—2006) та директор меморіального комплексу пам'яті героїв Крут (2007—2012).

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?