Пенсіонерці неправильно переклали російською мовою паспортні дані

Виправлення помилок в правовстановлюючих документах.

На сьогоднішній день досить поширеною є ситуація, коли в правовстановлюючих документах помилково написані прізвище, ім’я та по-батькові власника майна. При цьому помилки виявляються, коли власник звертається з метою оформлення своїх прав, складення заповіту або маючи намір зареєструвати нерухомість в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Виправити дані помилки в досудовому порядку, в більшості випадків, є неможливим.

Як вийти з подібної ситуації? Чи можна усунути правові недоліки? Про це детальніше розповідає нашим читачам головний спеціаліст відділу представництва Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ярослав Хоменко.

Наведу такий приклад. До Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (місто Чернігів, проспект Миру, 49-А, офіс 709, 7-й поверх, тел. 77-51-68) звернулася клієнтка з питанням виправлення помилки в правовстановлюючих документах.

Клієнтка належала до категорії осіб, яка має статус інваліда 2 групи, який підтверджується копією посвідчення МСЕК, а також була звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в суді.

Заявлені вимоги були обґрунтовані тим, що в свідоцтві про право власності на житло було помилково вказано її по-батькові. Помилкове написання її по-батькові у свідоцтві про право власності, пов’язане з неправильним перекладом її по-батькові з російської на українську мову. Виправлення цієї помилки іншим шляхом, окрім судового, неможливе.

Мені, як представнику Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, довелося зустрітися з клієнткою, дослідити обставини справи та скласти заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Порядок звернення до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу встановлений Розділом 4 Главою 6 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 № 5 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно листа Верховного Суду України від 01.01.2012 р. “Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення” – коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Встановлення факту належності документу має юридичне значення та тягне за собою юридичні наслідки, оскільки зумовлене необхідністю оформлення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Деснянський районний суд м. Чернігова вирішив задовольнити вимоги заявниці в повному обсязі – встановити факт належності заявниці свідоцтва про право власності в рівних частинах на житлову квартиру у м. Чернігів та звільнити заявницю від сплати судового збору.

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?